Вонігове

Назва походить від прізвища Вайнагій.

Вонігове вперше згадується в письмових джерелах за 1389 рік, коли ним володів Хустський замок.

З 18 ст. зберігся стародавній будинок «Палата» родини Кьолчеї,

у 19 ст. діяла синагога.

Церква св. великомучениці Варвари. 1931.

Щоб спорудити православну церкву, купили дерево з розібраної хати і ще додали трохи дерева. Церкву почали будувати при головній дорозі, біля школи, у 1926-1927 роках, а організував та очолив будівництво монах Тереблянського монастиря Вікентій (Василь Орос) Коробове склепіння й, очевидно, дахи зробив місцевий майстер Василь Демко.

У північно-західному куті двору поставили одноярусну каркасну дзвіницю з двома дзвонами. Церква перестала діяти після 1945 р. Близько 1960 р. споруду пошкодила блискавка.

Згідно з документами, церкву зняли з реєстрації 22 листопада 1960 р., а в 1961 р. її розібрали і дерево продали Олені Поп та Василю Добопгу.

Церква Св. Трійці. 1912.

У 1751 р. в селі була церква “деревяна з вежою, шинґлями крита, у добром состояню, не знати от кого благословлена. Образами слабо украшена… Книги церковні всі. Звони два… Замок желізний. Посвященна св. Николаю…” Очевидно, це була церква, збудована в стилі “готики Потисся”. Споруда, що стояла на місці теперішнього двору М. Д. Лучка, згоріла на початку XX століття, а місце престолу позначене камінням та трьома горіхами. Службу правили під великим навісом у Поповича та в хаті Петра Думинця аж до спорудження теперішньої мурованої церкви, яка належить до кращих мурованих храмів початку XX століття. Всі фасади храму декоративно членуються по вертикалі контрфорсами й видовженими вікнами. Східну частину нави перетинає трансепт, стіни якого оздоблено потрійними вікнами. Гарно вирішено вежу з гострим шпилем і чотирма маленькими шпилями.

За спогадами М. М. Ляшка (1919 р. н.), М. В. Бенци (1909 р. н.), М. В. Цеха (1924 р. н.), кошти на спорудження церкви збирали в США уповноважені для цього М. Ляшко, М. Бокшай, О. Вайнагій, П. Думинець, а М. Величканич здійснив аж три поїздки і привіз, крім грошей, образ Пречистої Богородиці. Степан Рак збирав кошти в українських селах Румунії.

Розповідають, що план церкви також привезли з Америки. Церква справді схожа на американські псевдоготичні храми. Землю для церкви громада купила в єврейської сім’ї.

Напис при вході повідомляє, що храм збудували в 1912 р., а ремонт і малювання інтер’єра зроблено в 1973 р., коли у храмі служив ієромонах Кирнак (Росоха) і кураторами були І. І. Поп, Ю. П. Рак, М. М. Ляшко, М. Ю. Гісем та інші. Стіни церкви штукатурили в 1932 р. Іконостас роботи І. Павлишинця 1957 – 1958 років передано з Руського Поля на початку 1980-х років із тоді закритої греко-католицької церкви.

З трьох дзвонів, відлитих Р. Герольдом у Хомутові в 1923 та 1924 роках, найбільший подарували Петро Іляшко, його батько Василь та мати Марія Стан, а два менші були виготовлені для православної церкви, збудованої в 1926 – 1927 роках.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У Воніговому, який належав до округи «Тячів», за УНО проголосували 707 виборців.^{[джерело?]}

Станом на 1989 рік у селі проживали 2419 осіб, серед них — 1203 чоловіки і 1216 жінок[4].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2654[1][2] особи. Рідною мовою назвали[5]:

Голова сільської ради — Олаг Юрій Петрович, 1962 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради[6][7][8]:

На виборах у селі Вонігове працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

• Парламентські вибори 2002: зареєстровано 1642 виборці, явка 77,47 %, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 44,18 %, за блок «За єдину Україну!» проголосували 20,20 %, за Соціал-демократичну партію України — 13,68 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Сятиня (самовисування) — 21,70 %, за Володимира Сливку (самовисування) проголосували 19,89 %, за Василя Лінтура — 16,75 %[9].
• Вибори Президента України 2004 (перший тур): 1037 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 47,64 %, за Віктора Ющенка — 35,49 %, за Петра Симоненка — 3,47 %[10].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): 1092 виборці взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 51,47 %, за Віктора Ющенка — 39,93 %[11].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1062 виборці, явка 59,83 %, з них за Віктора Ющенка — 57,72 %, за Віктора Януковича — 36,06 %[12].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1784 виборці, явка 67,54 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 30,12 %, за блок Наша Україна — 22,82 %, за Блок Юлії Тимошенко — 17,26 %[13].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1818 виборців, явка 50,00 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 28,38 % за Блок Юлії Тимошенко — 27,28 %, за блок Наша Україна — Народна самооборона — 26,18 %[14].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 1847 виборців, явка 61,29 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 35,87 %, за Юлію Тимошенко — 19,26 %, за Арсенія Яценюка — 12,63 %[15].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1852 виборці, явка 58,69 %, з них за Віктора Януковича — 47,47 %, за Юлію Тимошенко — 45,26 %[16].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1817 виборців, явка 44,74 %, найбільше голосів віддано за «УДАР» — 31,86 %, за Партію регіонів — 25,09 % та Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,70 %.[17] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Степан Деркач (Партія регіонів) — 46,27 %, за Василя Лазоришинця (УДАР ) проголосували 22,25 %, за Павла Балогу (Єдиний Центр) — 17,75 %[18].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 1815 виборців, явка 44,63 %, з них за Петра Порошенка — 59,75 %, за Олега Ляшка — 13,33 %, за Юлію Тимошенко — 11,73 %[19].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 1815 виборців, явка 33,99 %, найбільше голосів віддано за «Народний фронт» — 28,53 %, за Блок Петра Порошенка — 25,28 % та Радикальну партію Олега Ляшка — 9,72 %.[20] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Павло Балога (самовисування) — 39,87 %, за Василя Сабадоша (Народний фронт) проголосували 20,75 %, за Михайла Мондича (Радикальна партія Олега Ляшка) — 10,53 %[21].

Через село проходить автомобільний шлях територіального значення Т 0720 Міжгір'я—Буштино.^{[джерело?]}

У селі є власна футбольна команда, яка здобула золоті нагороди на чемпіонаті Тячівського району у 2015 році.^{[джерело?]}

У 1937 році до села священиком був призначений Юрій Станинець — український письменник та громадський діяч, депутат Сойму Карпатської України, член Національної спілки письменників України.^{[джерело?]}

- З 18 ст. зберігся стародавній будинок «Палата» родини Кьолчеї

- у 19 ст. діяла синагога.

- храм св. великомучениці Варвари. 1931.

- храм Св. Трійці. 1912.

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Вонігове