Симоненко Петро Миколайович

• Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Красноармійський виборчий округ № 150, Донецька область, висунутий КПУ. Член Комітету з питань культури і духовності. Керівник фракції комуністів. На час виборів: перший секретар ЦК КПУ, член КПУ. 1-й тур: з'явилось 87.0 %, за 63.98 %. 8 суперників. (основний — Ковальов С. М., нар. 1953, член ЛПУ; викладач Донецького державного університету; 1-й тур — 5.71 %).
• Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Керівник фракції КПУ (з травня 1998). Член Комітету з питань правової реформи (з липня 1998, з 2000 — Комітет з питань правової політики).
• 1999 — Кандидат у Президенти України на виборах 1999 р. У 1-му турі 5 849 077 голосів (22.24 %), 2-е місце серед 13 претендентів. У 2-му турі 10 665 420 голосів (37.80 %).
• Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Уповноважений представник фракції комуністів (з травня 2002). Член Комітету з питань правової політики (з червня 2002). Член Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ (з червня 2002).
  Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 рр.
• 2004 — Кандидат у Президенти України на виборах 2004 р. У 1-му турі 1 396 135 голосів (4.97 %), 4-е місце серед 24 претендентів.
• Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Голова фракції КПУ (з квітня 2006). Член Комітету з питань правової політики (з липня 2006).
• Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Голова фракції КПУ (з листопада 2007). Член Комітету з питань правової політики (з грудня 2007).
• 2010 — Кандидат у Президенти України на виборах 2010 р. У 1-му турі 872 877 голосів (3.54 %), 6-е місце серед 18 претендентів.[2]
• 10 серпня 2012 року у другому читанні голосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який за твердженням низки політиків та науковців «суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови»[3][4]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[5][6].
• Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від КПУ, № 1 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.
• 2013. Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Кравчук назвав національною зрадою.[7]

Підтримка Симоненка на виборах Президента України 2014.

• 25 березня 2014 року КПУ висунула Симоненка у кандидати в президенти України.[8]. 16 травня в телеефірі телебатів між кандидатами на пост Президента України[9] заявив про зняття своєї кандидатури, але ЦВК не задовольнила цю заявку через закінчення крайнього строку зняття кандидатур.
• В жовтні 2014 року КПУ програла вибори до Верховної Ради України і з припиненням повноважень Верховної Ради України 7-го скликання, 27 листопада 2014 припинено повноваження Петра Симоненко, як народного депутата України, голови фракції КПУ.
• 3 січня 2019 року — Симоненка вирішено висунути кандидатом у президенти України на виборах 31 березня 2019 року.[10]

Симоненко вважає за необхідне поглиблення економічних стосунків з Росією, Білоруссю та іншими екс-радянськими країнами[11], входження до Митного союзу[12], припинення стосунків з МВФ, призупинення процесів євроінтеграції[11] та перехід до принципу галузевих домовленостей з ЄС та іншими країнами.

Євроінтеграцію називає потенційною загрозою для економічної безпеки України[13]. Симоненко вважає, що наміри приєднання України до будь-яких геополітичних об'єднань мають широко обговорюватись та бути зваженими та обґрунтованими.

Симоненко підтримує позаблоковий статус України[11][14].

Симоненко зазначив, що держава не може існувати під символом, «з яким зустрічали Гітлера під час війни і під яким вбивали безневинних людей»[15].

У 2010 році Симоненко став співавтором законопроекту «Про мови в Україні» № 1015-3, який гостро розкритикували науковці, політики та громадськість[16][17][18].

Симоненко є прибічником повернення вищої міри покарання — смертної кари за особливо тяжкі злочини. Такими злочинами Симоненко вважає: педофілію, торгівлю людьми, убивство на замовлення тощо[19].

Коментуючи в 2007 році тему Голодомору в Україні, Симоненко сказав, що він «не вірить у будь-який навмисний голод для всіх», і звинуватив Президента Віктора Ющенка у «використанні голоду для розпалювання ненависті». У відповідь на це Ющенко заявив, що він хоче «новий закон, що забороняє заперечення Голодомору»[20].

За словами Симоненка, під час Другої світової війни 20 тисяч кримських татар перейшли на бік нацистів.

«Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнули, щоб воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і віддані всі закладки для організації партизанського руху в Криму», — заявив він, додавши, що татари «охороняли концентраційні табори».

«Саме для порятунку кримсько-татарського народу був застосований захід вивезення з території Криму. Чому? Тому що ці злодіяння обов'язково привели б до стану громадянської війни».[21].

Симоненко один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[22]

Петро Симоненко був одружений двічі. З 1974 по 2009 він був одружений зі Світланою Володимирівною Симоненко (1953). У шлюбі народилося двоє синів Андрій (1974) і Костянтин (1977). Син Андрій — підприємець та чиновник, разом з братом Костянтином є співзасновником кількох фірм. У 2010 році призначений на посаду першого заступника голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку[28]. У шлюбі має двох синів. Дружина — Тетяна, теща — народний депутат України багатьох скликань від різних політичних сил Катерина Ващук.[29]

У 2009 Симоненко одружився з журналісткою Оксаною Ващенко (1977). У пари народилася дочка Марія (2009).

Захоплення: шахи.

Петро Симоненко живе біля Києва в селі Горенка. Тут він займає ділянку 1 га 37 соток землі, вартістю приблизно понад 1,5 мільйона доларів. Маєток розташований навпроти соснового лісу, на ділянці є дот часів Другої світової війни. Саме обійстя вписане в схил, через це кількість поверхів різна в різних частинах будинку, й коливається від 4 до 2. Ринкова ціна будинку становить не менше півмільйона доларів. Петро Симоненко мешкає разом з другою дружиною Оксаною, але ділянка оформлена на сина Андрія.[30][31]