Ворожба

Місто Ворожба знаходиться на лівому березі річки Вир, вище за течією примикає місто Білопілля, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Старі Вирки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Великий залізничний вузол, станція Ворожба. Через місто проходить автомобільна дорога Т 1908.

Шлях у Ворожбі на початку XX століття

Селище Ворожба засноване на територіях колишньої Білопільської сотні Сумського слобідського полку. З кінця XIX століття перетворилося на великий залізничний вузол.

• З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Хутір-Михайлівський (нині Дружба), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, довозилися вугілля матеріали, сіль тощо.
• У 1888 році на кошти Харківсько-Миколаївської та Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проектом київського архітектора Миколи Юргенса, яка збереглася до нашого часу. Останній поточний ремонт вокзалу був здійснений у 1998 році.
• Після ліквідації УНР на ворожбянському залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Але, попри це, вже в кінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж в 1913 році. Так, протягом 1925—1926 років на станцію прибуло 18,4 тис. т вантажів, а було відправлене —41,4 тис. т.
• Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до ІІІ класу, а за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. Із вокзалу станції можна виїхати на два напрямки — Київ та Харків. За добу в середньому протягом року із вокзалу відправляється 450 пасажирів. Станція Ворожба — дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до I класу, і наразі є міждержавною передаточною станцією на Московську залізницю.
• Наприкінці XIX та на початку XX століть на лінії Ворожба — Київ споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю. До проведення Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід — в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчуці, а жито — на Дону.

Залізничний вокзал (26 січня 2010 року)

• Після проведення Курсько-Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти — за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція відправлялася по Курсько-Київській залізниці. Основна маса зерна експортувалася за кордон — у Прусію.

Загальний розвиток капіталізму в Росії і, як одна із складових цього процесу — інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. В 1887 р. в ньому налічувалося 557 чол. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIX ст. розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 р. новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.

• Вокзал збудований за проектом архітектора Юргенца. Будівля вокзалу мала два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал очікування, в іншому — ресторан.
• В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення ЕКСПРЕСбанку. З усього видно що автор проекту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.

• Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

• Облікова картка^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Worożba (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 5. (пол.)
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
• Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)

• О. Г. Бажан. Ворожба // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 632. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• М. І. Усенко. Ворожба // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.