Воронецькі

Воронецькі гербу Корибут (Войни-Воронецькі, Воронецькі із Збаража) — князівський рід, згідно традиційної генеалогії з династії литовських Гедиміновичів по лінії Дмитра-Корибута Ольгердовича і близький до князівських родів Вишневецьких, Збаразьких, Порицьких.

Власний Герб Воронецьких — Корибут

Прізвище походить від Воронця на Волині. Перші князі Воронецькі — Юрій і Война Федоровичі Збаразькі (1-ша половина 16 ст.). Представники роду були дрібними землевласниками, займали переважно другорядне становище князів-слуг у князів Вишневецьких і Збаразьких. Найбільша чисельність роду припала на 2-гу половину 16 ст. — 1-шу половину 17 ст. (до 10 осіб у межах покоління).

Представники роду

Найвідоміші його представники:

  • Андрій Юрійович — королівський секретар (1577);
  • Валеріан — кременецький гродський суддя (18 ст.);
  • Владислав (†1719) — венденський стольник; дідич Машова, Тистеня (Луцький повіт), Підляшківців (Поділля), дружина — Дорота з Лісецьких гербу Дрия, донька Теофілії із Замойських гербу Єліта[1]
  • Лев Войнич — кременецький гродський суддя (1591—96) і кременецький підстароста; за К. Несецьким, син Стефана, дружина — Маріанна Куніцька, дітей не мали
  • Матеуш (за К. Несецьким, Матвій) Войнич — київський підвоєвода (1584—92) і київський стольник; дружина — Анастасія Гулевич
    • Олександра, дружина Івана Стоцького
    • Катерина, дружина Вітовського
  • Миколай-Антоній Владиславич — чернігівський каштелян, сенатор (поч. 17 ст.); дружина — Тереза Ридзинська, чесниківна каліська, вдова Ґрудзіньського
  • Михайло зі Збаража — чоловік колишньої коханки короля Сігізмунда ІІ Августа Барбари Ґізи[2]
  • Михайло Матушевич — володимирський підстароста (1638—48), підвоєвода; дружина — Констанція Стемпковська, донька брацлавського каштеляна Ґабріеля
  • Стефан, другий брат Юрія-«Войни»; дружина — Феліціяна Федора Цехон (пол. Ciechon (чи Цехановських), донька князя, мали 3 сини
    • Станіслав, дружини: перша — Хом'яківна, мали 3 сини; друга — Гулевичівна
      • Януш
      • Петро Станіславович — сотник надвірної корогви кн. В.-К.Острозького (1596);
      • Станіслав, дружина — Єфросина Богушевич, мали сина та 5 доньок
        • Павло
      • Томаш — син Гулевичівни
      • Юрій, дружина — Микулінська
  • Юрій Станіславович — член православного Луцького братства (1614);
  • Яків (Якуб) Юрійович (за К. Несецьким — Стефан Шимон Александер) — київський католицький єпископ (1585—88) і королівський секретар (1568, 1578).
  • ім'я невідоме — староста холмський, дружина — Потоцька, хорунжанка подільська (бл. 1575)
  • Лев — брат Стефана, Михайла, дружина — Боговитянка
  • Леон Воронецький, князь на Збаражі, депутат Волинського воєводства на Любельський трибунал; 1595 року «квитував» Макара Лідихівського в його суперечці з Гулевичем стосовно села Татаринівка (чи Татаринівці, пол. Tatarzynowce)[3]
  • Михайло — холмський староста, чоловік доньки кам'янецького хорунжого Анджея Потоцького Катажини[4]

Генетичні дані

Генетичні дослідження початку XXI століття показали, що князь Корибут-Воронецький, який проживає у Польщі, має по чоловічій лінії спільних предків із сучасними Рюриковичами, а не Гедиміновичами.[5] Причиною плутанини у традиційній генеалогії могло бути помилкове ототожнення князя Федька Несвіцького, чиє походження дискусійне, гіпотетичного спільного предка Воронецьких, Збаразьких, Вишневецьких та Порицьких, із князем Федором Корибутовичем з Гедиміновичів.

Примітки
  1. Jerzy Dunin-Borkowski. Almanach błękitny… S. 155–156.
  2. Zygmunt Wdowiszewski. Giza (Giżanka, Gassa) Barbara (zm. 1589) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 1959–1960.— t. VIII.— S. 15.— (пол.)
  3. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu.— Lwów, 1879.— 220 s.— S. 8.(пол.)
  4. Potoccy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  5. http://freepages.rootsweb.com/~mozhayski/genealogy/teksty/ydna.html

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.