Федір Корибутович

Федір Корибутович (1380 — 1442) — литовсько-руський князь, прихильник великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича. На думку Леонтія Войтовича, він та князь Федько Несвіцький — одна й та ж особа[1].

Федір Корибутович
Ім'я при народженні Федор
Псевдо Фрідріх
Народився 1380(1380)
Помер бл. 1442
Громадянство Київське князівство
Діяльність політик, військовий очільник
Титул князь
Посада Князь
Військове звання полковник
Термін 1410-1440
Партія антипольська
Конфесія православний
Рід Гедиміновичі
Батько Корибут Ольгердович
Мати Анастасія Рязанська
Родичі Корецькі, Рюриковичі
Брати, сестри Жиґимонт Корибутович
У шлюбі з Анастасія Сивська?
Діти Олександр Федорович, Дмитро Федорович
Вага 89[джерело?]
Зріст 186[джерело?]
Герб

Родовід

Життєпис

Походив зі княжого литовського роду Гедиміновичів. Син Корибута-Дмитра Ольгердовича та княжни Анастасії Рязанської, дочки великого князя рязанського Олега Івановича[2]. Про молоді роки мало відомостей.

У битві біля Вількомира 1 вересня 1435 року воював на боці Свидригайла, потрапив у полон і пробув в ув'язненні до загибелі Сигізмунда Кейстутовича у 1440 році. Помер у 1442 році.

Родина

Дружина — Анастасія, княгиня Лоська. Несецький Каспер його дружиною назвав княжну Твері. Діти:

  • Анна Федорівна (? — після 1493) — дружина земського маршалка литовського Петра Монтигердовича.
  • Василіса (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр[3].
  • Марія (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр.

Федір Корибутович і Федько Несвизький

Син Дмитра, або Корибута, Ольгердовича та, правдоподібно, княжни Анастасії Рязанської. В джерелах згаданий у 1422-1440 роках. Плутають з Федором Несвіцьким. Під час суперечки між Ягайлом та Свидригайлом діяв в обидвох таборах. До 1911 року вважався членом рад великих князів Вітовта, Свидригайла, Жигмонта. 27 вересня 1422 року над озером Мельно разом з іншими литовськими князями — прихильниками Вітовта підписав договір. 19 червня 1431 року в Христмемлі виступає серед оточення Свидригайла. 8 лютого 1432 року війт з Братеан (пол. Brathean) в листі з Вовковиська до великого магістра тевтонців пише про нього як про прихильника Свидригайла. 15 жовтня 1432 року в Гродно підписав акт унії як прихильник Жигимонта Кейстутовича (також в Тракаї 20 січня 1433 року). Руські літописи вказують, що не мав нащадків; польські генеалоги, зокрема, Стрийковський Мацей, від нього виводять роди князів Порицьких, Воронецьких, Вишневецьких, Збаразьких.

1911 року дослідник Юзеф Пузина виступив з тезою про його ідентичність з Федором Несвіцьким, що викликало гарячу дискусію. Головним опонентом гіпотези був Владислав Семкович, який вказував на сфрагістичні докази та документи поселення Лоська.

Примітки

  1. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.… — С. 651.
  2. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.… — С. 639.
  3. Babińska М., Пoлеміка членів польського товариства геральдичного. С. 86.

Джерела

Попередник
Василь Чорторийський		 Князь подільський
1432-1434		 Наступник
Земля відійшла до Корони
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.