Вулиця Вільде (Львів)

Вулиця Ві́льде — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Професорська колонія. Пролягає від Коцка до залізниці Підзамче — Личаків. Прилучаються вулиці Копальна, Ялтинська, Ніщинського, Чумацька та Івана Шишманова.

Вулиця Вільде
Львів
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці
Місцевість Професорська колонія
Район Личаківський
Назва на честь Ірини Вільде
Колишні назви
Птасьніка, Роменська, Птасьника, Марата
польського періоду (польською) Ptaśnika Jana
радянського періоду (українською) Роменська, Птасьника, Марата
радянського періоду (російською) Роменская, Птасьника, Марата
Загальні відомості
Протяжність 460 м
Координати початку 49°50′21″ пн. ш. 24°03′54″ сх. д.
Координати кінця 49°50′33″ пн. ш. 24°03′51″ сх. д.
Поштові індекси 79014[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—41
Архітектурні пам'ятки № 22, 25[2]
Поштові відділення ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1]
Забудова конструктивізм 1930-х років; садибна малоповерхова[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Вільде у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла у 1930-х роках, у 1934 році отримала назву Птасьніка, на честь польського історика, професора Львівського університету Яна Птасьніка. За радянських часів, у жовтні 1945 року мала назву Роменська, проте вже у листопаді повернено довоєнну назву. У 1946 році отримала назву Марата, на честь французького революціонера Жана-Поля Марата. Сучасна назва, від 1993 року, на честь української письменниці Ірини Вільде.

Забудова Професорської колонії, до якої належить також й вулиця Ірини Вільде, здійснювалася у 1930-х роках двоповерховими приватними будинками за проєктами архітекторів Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Карасінського, Максиміліана Кочура[4] у стилі конструктивізм[3].

Вілли під № 22 та № 25 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2155-м та № 2156-м відповідно[2].

Біля будинку № 37 зберігся металевий місток 1930-х років, що веде до Кайзервальду[5]. В будинку під № 41 від радянських часів містилися пульмонологічне та хірургічне відділення, а також продовольчий склад вузлової лікарні ст. Львів Львівської залізниці (нині — Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»)[6].

  • Вулиця Вільде (північна частина)
  • Вулиця Вільде (південна частина)
  • Перехрестя вулиць Ялтинської та Вільде

Примітки
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 вересня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 3 вересня 2021.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 154.
  4. Ірина Хмарська (5 березня 2018). Вулиці Львова з жіночими іменами. Вулиця Ірини Вільде. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 3 вересня 2021.
  5. Личаківське передмістя, 2013, с. 328.
  6. Укрзалізниця за понад сім мільйонів гривень продає будівлі колишньої лікарні у Львові. varianty.lviv.ua. Варіанти. Процитовано 3 вересня 2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.