Вулиця Вільде (Львів)
Вулиця Ві́льде — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Професорська колонія. Пролягає від Коцка до залізниці Підзамче — Личаків. Прилучаються вулиці Копальна, Ялтинська, Ніщинського, Чумацька та Івана Шишманова.
Вулиця Вільде Львів | |
---|---|
вул. Вільде поблизу відділення лікарні Львівської залізниці | |
Місцевість | Професорська колонія |
Район | Личаківський |
Назва на честь | Ірини Вільде |
Колишні назви | |
Птасьніка, Роменська, Птасьника, Марата | |
польського періоду (польською) | Ptaśnika Jana |
радянського періоду (українською) | Роменська, Птасьника, Марата |
радянського періоду (російською) | Роменская, Птасьника, Марата |
Загальні відомості | |
Протяжність | 460 м |
Координати початку | 49°50′21″ пн. ш. 24°03′54″ сх. д. |
Координати кінця | 49°50′33″ пн. ш. 24°03′51″ сх. д. |
Поштові індекси | 79014[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—41 |
Архітектурні пам'ятки | № 22, 25[2] |
Поштові відділення | ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1] |
Забудова | конструктивізм 1930-х років; садибна малоповерхова[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Вільде у Вікісховищі |
Історія
Вулиця виникла у 1930-х роках, у 1934 році отримала назву Птасьніка, на честь польського історика, професора Львівського університету Яна Птасьніка. За радянських часів, у жовтні 1945 року мала назву Роменська, проте вже у листопаді повернено довоєнну назву. У 1946 році отримала назву Марата, на честь французького революціонера Жана-Поля Марата. Сучасна назва, від 1993 року, на честь української письменниці Ірини Вільде.
Забудова Професорської колонії, до якої належить також й вулиця Ірини Вільде, здійснювалася у 1930-х роках двоповерховими приватними будинками за проєктами архітекторів Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Карасінського, Максиміліана Кочура[4] у стилі конструктивізм[3].
Вілли під № 22 та № 25 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2155-м та № 2156-м відповідно[2].
Біля будинку № 37 зберігся металевий місток 1930-х років, що веде до Кайзервальду[5]. В будинку під № 41 від радянських часів містилися пульмонологічне та хірургічне відділення, а також продовольчий склад вузлової лікарні ст. Львів Львівської залізниці (нині — Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»)[6].
- Вулиця Вільде (північна частина)
- Вулиця Вільде (південна частина)
- Перехрестя вулиць Ялтинської та Вільде
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 вересня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 3 вересня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 154.
- Ірина Хмарська (5 березня 2018). Вулиці Львова з жіночими іменами. Вулиця Ірини Вільде. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 3 вересня 2021.
- Личаківське передмістя, 2013, с. 328.
- Укрзалізниця за понад сім мільйонів гривень продає будівлі колишньої лікарні у Львові. varianty.lviv.ua. Варіанти. Процитовано 3 вересня 2021.
Джерела
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 26. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 154. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 13. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І., Загайська Р. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — 352 с. — ISBN 978-966-464-002-9.
- Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — 666 с.
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Вільде I.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 вересня 2021.