Вулиця Ніщинського (Львів)

Вулиця Ніщинського вулиця у Личаківському районі[4] міста Львів, місцевості Великі Кривчиці, Професорська колонія. Пролягає від вулиці Ірини Вільде до залізниці[5][6]. Прилучаються вулиці Чумацька, Єпископа Чарнецького, Копальна (двічі), Кривчицька дорога та Казахська.

Вулиця Ніщинського
Львів
Місцевість Професорська колонія, Великі Кривчиці
Район Личаківський
Назва на честь Петра Ніщинського
Колишні назви
Копальна бічна, Верхнє Корзо, Нусбаум-Гіляровіча
польського періоду (польською) Kopalna boczna, Korso Górne, Nusbaum-Hilarowicza
Загальні відомості
Протяжність 570 м
Координати початку 49°50′28″ пн. ш. 24°03′48″ сх. д.
Координати кінця 49°50′15″ пн. ш. 24°04′03″ сх. д.
Поштові індекси 79014[1]
Транспорт
Маршрутні таксі  39[2]
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Ніщинського»[2]
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Бібліотека-філія № 38 ЦБС для дорослих
Поштові відділення ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1]
Забудова польський конструктивізм 1930-х, барачна 1950-х, житлова 19602000-х років[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3150729
Мапа
 Вулиця Ніщинського у Вікісховищі

Історія та забудова

Вулиця виникла на початку XX століття, у 1929 році отримала офіційну назву Копальна бічна[7]. За проєктом вулиця мала стати частиною новопрокладеної прогулянкової алеї, що сполучала б Кайзервальд з горою Лева та Високим замком[8][9], тому у 1933 році вулицю перейменували на Верхнє Корсо[3][7]. Втім, вже 1936 року вулиця отримала нову назву Нусбаум-Гіляровича, на честь засновника львівської зоологічної школи Юзефа Нусбаум-Гіляровича[3][7]. Сучасну назву вулиця має з 1946 року, на честь Петра Ніщинського, українського композитора, публіциста та поета-перекладача[3][7][10].

Забудова вулиці почалася у 1930-х роках, коли у цій місцевості, у тому числі і на вулиці Ніщинського, звели за проектом архітекторів Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Карасінського та Максиміліана Кочура низку переважно двоповерхових житлових будинків у стилі конструктивізму, які утворили житловий район під назвою Професорська колонія[11]. Також на вулиці є двоповерхові будинки барачного типу 1950-х років, триповерхівки початку 1960-х років, житлові будинки 2000-х років[3].

Забудова

 2 — будівля колишнього дерматологічного відділення Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»[12].

 14 — триповерховий будинок. У цьому будинку після багаторічного ув'язнення у мордовських таборах з 1985 по 1988 роки мешкав В'ячеслав Чорновіл та його дружина Атена Пашко. Саме тут було відновлено випуск самвидавного журналу «Український вісник», тут зароджувалася Українська Гельсінська спілка[13]. На будинку у травні 2014 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Володимир Цісарик) на честь В'ячеслава Чорновола та його дружини Атени Пашко[14].

 27 — одноповерховий будинок, в якому міститься бібліотека-філія № 38 ЦБС для дорослих м. Львова[15]. На фасаді при вході в будинок встановлено інформаційну таблицю, яка сповіщає, що вулицю названо на честь українського композитора Петра Ніщинського.

 35 — корпуси колишнього заводу «Мікроприлад»[16]. 11 грудня 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради погодив містобудівні умови і обмеження ТзОВ «Будівельна компанія „Нове місто“» на реконструкцію колишнього заводу «Мікроприлад» під офіси, торгові приміщення і заклади харчування[17].

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 вересня 2021.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 5 вересня 2021.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 154.
  4. Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Н). lviv.ridne.net. Процитовано 2 лютого 2017.
  5. Вулиця Ніщинського на картах Google. maps.google.com. Карти Google. Процитовано 1 листопада 2020.
  6. Вулиця Ніщинського П. на картах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 1 листопада 2020.
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
  8. Вулиці Львова, 2017, с. 591.
  9. Личаківське передмістя, 2013, с. 327.
  10. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 90.
  11. Личаківське передмістя, 2013, с. 328.
  12. Укрзалізниця за понад сім мільйонів гривень продає будівлі колишньої лікарні у Львові. varianty.lviv.ua. Варіанти. Процитовано 3 вересня 2021.
  13. Ірина Шалаковська: «Не можна допустити знищення скверу, що на вул. Ніщинського, 14». lvivrada.gov.ua. Львівська міська рада. Процитовано 5 вересня 2021.
  14. На Львівщині Йосиф Ситник взяв участь у відкритті меморіальної таблиці В'ячеславу Чорноволу та Атені Пашко. zunr.info. ЗУНР.ІНФО. 19 травня 2014. Процитовано 5 вересня 2021.
  15. Публічні бібліотеки Львова. cbs.lviv.ua. Централізована бібліотечна система для дорослих міста Львова. Процитовано 5 вересня 2021.
  16. Інформація про ПрАТ «Мiкроприлад». bfg.lviv.ua. Балтік Фінанс Груп. Процитовано 5 вересня 2021.
  17. Корпуси заводу «Мікроприлад» у Львові перебудують під торгово-офісний центр. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 5 вересня 2021.

Джерела

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — 200 прим. — ISBN 966-7292-78-9.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 154. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — 500 прим. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — 607 с. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 337. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І. В., Загайська Р. Глинянський тракт // Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 400 прим. — ISBN 978-966-464-002-9.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.