Вулиця Електриків (Київ)

Ву́лиця Еле́ктриків вулиця в Оболонському та Подільському районах міста Києва. Пролягає від Рибальського мосту до Заводської вулиці.

Вулиця Електриків
Київ
Місцевість Рибальський острів
Район Оболонський, Подільський
Колишні назви
Нова
Загальні відомості
Протяжність 4,24 км
Координати початку 50°28′41″ пн. ш. 30°29′51″ сх. д.
Координати кінця 50°28′28″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д.
Поштові індекси 04176, 04071
Транспорт
Найближчі станції метро  «Почайна»,
 «Тараса Шевченка»
Автобуси А 53, 88
Найближчі залізничні станції Почайна, з. п. Оболонь
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення № 176
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10498
У проєкті OpenStreetMap r530435
Мапа
 Вулиця Електриків у Вікісховищі

Прилучаються провулок Електриків та проїзд без назви до Набережно-Рибальської дороги.

Історія

Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. Сучасна назва — з 1955 року[1]. До 1980-х років пролягала до Набережно-Лугової вулиці.

Забудова

Вулиця Електриків — єдина вулиця на Рибальському острові. Переважає промислова забудова — приміщення заводів «Кузня на Рибальському» (раніше — «Ленінська кузня») та «Ремдізель», ТЕЦ-2, будівлі залізничної станції Почайна. Житлова забудова складається з невеликого житлового масиву в центрі Рибальського острова — гуртожитки та будинки працівників заводу «Кузня на Рибальському». Переважають дво-, три-, чотири- та п'ятиповерхові будинки.

Пам'яткою архітектури є будинок № 11 Київська районна електростанція, зведена у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Головний інженер будівництва — Б. Даманський, помічник — М. Оберучев, архітектор першої черги станції — М. Парусников.

Установи та заклади

Пам'ятники та меморіальні дошки

Зображення

Примітки

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.