Вулиця Леонтовича (Одеса)
Ву́лиця Леонтовича — одна із вулиць Одеси. Бере початок від перетину із вул. Успенською і закінчується перетином із Італійським бульваром і початком Французького бульвару.
Вулиця Леонтовича Одеса | |
---|---|
Початок вулиці. Біля Стурдзовської богадільні | |
Місцевість | Старе місто |
Район | Приморський |
Назва на честь | Микола Леонтович |
Колишні назви | |
Старопортофранківська, Стурдзівська, Бєлінського | |
Загальні відомості | |
Координати початку | 46.474567° пн. ш. 30.754089° сх. д. |
Координати | 46.470767° пн. ш. 30.753338° сх. д. |
Координати кінця | 46.467726° пн. ш. 30.752614° сх. д. |
Транспорт | |
Трамваї | Т 28 |
Тролейбуси | Тр 2, 3 |
Рух | двобічний |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Скорботна церква (вул. Леонтовича, 2) |
Навчальні заклади | Одеський державний університет внутрішніх справ |
Заклади культури | Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Леонтовича у Вікісховищі |
1.7.1827 (ст. ст.) була відкрита друга межа Порто-франко, яка уявляла собою земляний вал, що огинав центральну частину міста півколом від Херсонської вулиці (нині Пастера) до узбережжя біля Нової фортеці (нині територія парку ім. Т. Г. Шевченка)[1]. Після ліквідації межі Порто-франко на місці валу була утворена Старопортофранківська вулиця. У 1897 році Старопотофранківська вулиця була розподілена на дві частини № 1 та № 2[2].
18.4.1901 року Старопортофранківську вулицю було розділено на чотири частини: власне Старопортофранківську (від Херсонського узвозу до Преображенської, Італійський бульвар (від Земської до Юнкерського училища), Бєлінського (від Юнкерського училища до Олександрівського парку і Лідерсівський бульвар (від вул. Бєлінського до Ланжерону). Вірізок вулиці у приморській частині міста між Успенською вулицею та Італійським бульваром назвали в честь відомого поета і літературного критика Віссаріона Бєлінського. Існує згадка про те, що вже у 1890 році даний відрізок мал назву Стурдзівська вулиця, в честь засновника богадільні, мецената Олександра Стурдзи[3]. Однак у адресних довідниках 1899—1904 років[4], а також на картах[5] відрізок позначений як Старопортофранківська вулиця.
Під назвою «Бєлінського» вулиця проіснувала до 19 травня 2016 року, коли її назву було змінено на честь українського композитора Миколи Леонтовича.[6]
Посилання
- Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 417
- Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 362—363
- Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 370
- Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899
- «Историческое картографическое наследие г. Одессы» (1794—1917 гг.). Сайт МіськРади.
- Українські імена на мапі Одеси. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
Джерела
- http://www.tudoy-sudoy.od.ua/pro-istoriiy-i-odessu/history-odessa/101-odessaporto-franko.html
- http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=32%5Bнедоступне+посилання%5D
- http://odesskiy.com/ulitsi-v-istorii-odessi/staroportofranskaya.html