Вулиця Ліста (Львів)

Вулиця Ліста вулиця у Галицькому районі[2][3] міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає вулиці Миколи Вороного та Коперника.

Вулиця Ліста
Львів
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Ференца Ліста
Колишні назви
Ковальська, Лінде, Бухенґассе, Руднєва
польського періоду (польською) Lindego
радянського періоду (українською) Руднєва
радянського періоду (російською) Руднева
Загальні відомості
Протяжність 125 м
Координати початку 49°50′16″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д.
Координати кінця 49°50′19″ пн. ш. 24°01′38″ сх. д.
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Галицька РДА
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
Забудова класицизм, історизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2630346
Мапа
 Вулиця Ліста у Вікісховищі

Історія

Вулиця відома з XVIII століття під назвою Ковальська, у 1871 році, під час першого масового перейменування львівських вулиць, отримала назву вулиця Лінде, на честь польського вченого-мовознавця Самуеля Лінде. Під час нацистської окупації Львова, з листопада 1941 року по липень 1944 року мала назву Бухенґассе. У радянські часи з 1950 року мала назву вулиця Руднєва, за однією версією — на честь російського адмірала Всеволода Руднєва[4], за іншою — на честь Семена Руднєва, комісара партизанського загону Сидора Ковпака[5]. Сучасну назву вулиця отримала у 1991 році, на честь угорського композитора Ференца Ліста.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Ліста переважають історизм, конструктивізм та класицизм.

Будинок № 1 споруджений у 1930-х роках у стилі конструктивізму. Під час німецької окупації Львова 1941—1944 років у цьому будинку містився штаб командувача СС, що одночасно обіймав посаду заступника губернатора дистрикту Галичина. З 1995 року тут міститься Галицька районна адміністрація ЛМР[6]. В інтер'єрах будівлі, сходовій клітці, збереглися цікаві барельєфи на селянську тематику.

Будинок № 2 — колишній прибутковий будинок Едварда Гелвіґа, зведений за проєктом архітектора В. Шульмана у 1909—1910 роках. На початку XX століття в будинку містилася редакція видань українських соціал-демократів: «Червоний прапор» та «Земля і воля», за часів Польської республіки — крамниця дамського одягу Райнкраута.

Чотириповерховий будинок № 3, споруджений у 1930-х роках у стилі функціоналізму, за проєктом архітектора Владислава Дердацького, на місці старішої кам'яниці, що належала бондарю Олександру Янковському. У 1880-х роках тут мешкав інженер і громадський діяч Василь Нагірний, у якого зупинявся Іван Франко.

Будинок № 4, споруджений у 1895 році за проєктом Вінцента Равського-молодшого під друкарню. Збереглися маскарони у вигляді голови першодрукаря Йоганна Гутенберга.

У двоповерховій кам'яниці під № 5 наприкінці XIX століття діяла перша у Львові поліклініка. У приміщенні кам'яниці у 1904 році встановили пам'ятну табличку роботи скульптора Антонія Попеля, на згадку про засновника поліклініки доктора Владислава Татарчука.

У будинку № 7 на початку XX століття містилася редакція радикально-політичного часопису «Громадський голос».

За часів Польської республіки у будинку № 6 розташовувалися фабрика туалетного мила та парфумерії «Кляйн і Син», крамниця тканин Ривіцького та магазин електротехнічних товарів «Ge-Zet», у будинку № 8 — ще один магазин електротехнічних товарів «Сіменс і Шукерт», у будинку № 9 — почесне віце-консульство Бразилії та магазин зброї Львівської мисливської спілки.

Цікавий факт

Вулиця Ліста є однією з найвужчих у Львові: її мінімальна ширина становить 4,5 м.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Процитовано 17 грудня 2016.
  3. Список вулиць Львова (Л). lviv.ridne.net. Процитовано 17 грудня 2016.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 113.
  5. Мельник, 2012, с. 47.
  6. Львівська міська рада. Галицька райадміністрація. city-adm.lviv.ua. Процитовано 17 листопада 2019.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.