Вулиця Олександра Довженка (Київ)

Ву́лиця Олекса́ндра Довже́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від проспекту Перемоги до Дегтярівської вулиці. Є частиною Малої окружної дороги.

Вулиця Олександра Довженка
Київ
Місцевість Шулявка
Район Шевченківський
Назва на честь О. П. Довженка
Колишні назви
Окружний шлях, Новозапроектована, Новоокружна
Загальні відомості
Протяжність 920 м
Координати початку 50°27′16″ пн. ш. 30°26′45″ сх. д.
Координати кінця 50°27′46″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д.
Поштові індекси 03057
Транспорт
Найближчі станції метро  «Шулявська»
Автобуси А 9 (по Дегтярівській вулиці)
Трамваї Т 14, 15 (по Дегтярівській вулиці)
Тролейбуси Тр 22, 27, 30, 42
5, 7 (по проспекту Перемоги)
Маршрутні таксі Мт 150, 155, 157-Д, 201, 223, 227, 242, 421, 427, 463, 477, 550, 565
Найближчі залізничні станції з. п. Рубежівський
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10461
У проєкті OpenStreetMap r2175300
Мапа
 Вулиця Олександра Довженка у Вікісховищі

Прилучається вулиці Антона Цедіка. На своєму початку шляхопроводом сполучена з вулицею Вадима Гетьмана, продовженням є вулиця Олени Теліги.

Історія

Вулицю прокладено 1935 року[1], на німецькій карті 1943 року позначена під назвою Окружний шлях (нім. Okrushnyj Weg)[2][3]. З 1944 року отримала назву Новокружна вулиця[4], попередня назва — Новозапроектована. У другій половині 1950-х років вулицю було подовжено до Дорогожицької вулиці. 1959 року[5] виділена в окрему вулицю, названу на честь українського кінорежисера Олександра Довженка. Інша частина Новоокружної вулиці 1969 року отримала назву вулиця Дем'яна Коротченка (нині — у складі вулиці Олени Теліги).

Забудова

Забудова вулиці досить різноманітна. Будинок № 1 — одноповерховий, садибного типу (перша половина XX століття). Далі з непарного боку вулиці тягнуться корпуси поліграфічного комбінату «Поліграфкнига» та тролейбусного депо № 2, наприкінці — гуртожиток автобусного парку № 1 КП «Київпастранс» (№ 7-а) та дев'ятиповерхова «готелька» (№ 9/35). З парного боку забудова починається п'ятиповерховим будинком у стилі функціоналізму (№ 2; 1928 рік), продовжується «сталінкою» (№ 10) та двому цегляними п'ятиповерховими «хрущовками» (№ 8 і 12). В середній частині вулиці виділяється сучасний житловий комплекс «Енран» (буд. № 14), зведений у 1997 році. Наприкінці вулиці з парного боку розташовані готель (№ 16), гуртожиток Національної радіокомпанії України (№ 14-Б), дві багатоповерхівки серії «Т» (модифікація Т-1) кінця 1980-х років (№ 16-Б та 16-В).

Установи та заклади
  • Центр соціальних служб для молоді Київської міської державної адміністрації (буд. № 2)
  • Тролейбусне депо № 2 (буд. № 7)
  • Радіо «Перець FM» (буд. № 14)
  • Готель «Ніка-сервіс» (буд. № 16)

Зображення
  • Вид у напрямку Шулявського шляхопроводу

Примітки
  1. Нова вулиця. [Цього року прокладають нову вулицю від заводу «Більшовик» до Лук'янівки вздовж аеродрому «Динамо»] // Пролетарська правда. — 1935. — № 86 (3988). — 14 квітня. — С. 4.
  2. Okrushnyj Weg (H7, H8) / Stadtplan Kiew, Maßstab 1:25 000, April 1943 (нім.) // Сайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)
  3. Улица на немецкой аэрофотосъемке 26 сентября 1943 года // warfly.ru
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 13 жовтня 1959 року № 1710 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва»» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 1010, арк. 174–177. Архівовано з першоджерела 8 липня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.