Вулиця Олени Теліги (Київ)

Ву́лиця Оле́ни Телі́ги — вулиця в Подільському та Шевченківському районах міста Києва, місцевості Куренівка, Дорогожичі, Сирець. Пролягає від Дегтярівської вулиці до проспекту Степана Бандери і Новокостянтинівської вулиці.

Вулиця Олени Теліги
Київ
Вулиця Олени Теліги
Місцевість Куренівка, Дорогожичі, Сирець
Район Подільський, Шевченківський
Назва на честь О. І. Теліги
Колишні назви
Новоокружна, Дем’яна Коротченка
Загальні відомості
Протяжність 4,0 км
Координати початку 50°27′47″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д.
Координати кінця 50°29′16″ пн. ш. 30°28′41″ сх. д.
Поштові індекси 04086, 04060, 04112
Транспорт
Найближчі станції метро  «Шулявська» (на початку)
 «Дорогожичі»
Автобуси А 36, 47, 50
Тролейбуси Тр 19, 22, 27, 30, 35
Маршрутні таксі Мт 150, 223, 227, 242, 410, 421, 463, 550, 558
Найближчі залізничні станції Почайна
з. п. Зеніт
з. п. Сирець
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Кирилівська церква, існувала також Дивізійна церква Сирецьких таборів
Навчальні заклади ЗОШ №24, ЗОШ №97
Забудова багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11663
У проєкті OpenStreetMap r1738354
Мапа
 Вулиця Олени Теліги у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Івана Гонти, Дорогожицька, Щусєва, Юрія Іллєнка, Ольжича, Копилівська та Кирилівська.

Є частиною Малої окружної дороги.

Історія

Вулиця прокладена в 50-х роках XX століття. У другій половині 1950-х років разом з вулицею Олександра Довженка становила відтинок Новоокружної вулиці. З 1969 року — вулиця Дем'яна Коротченка[1][2], на честь радянського державного і партійного діяча Дем'яна Коротченка. Сучасна назва вулиці — з 1993 року[3] — на честь Олени Теліги (1907–1942), української поетеси та громадського діяча, яка загинула разом з чоловіком та іншими спілчанами по спілці українських письменників-початківців в Бабиному Яру.

У жовтні 2017 року розпочалася повна реконструкція вулиці.

Установи та заклади

Пам'ятники та меморіальні дошки
  • пам'ятник Олені Телізі (скульптори О. Рубан, В. Липовка) споруджено на території Меморіального комплексу "Бабин Яр", біля ст. метро Дорогожицька.
  • буд. № 13/14 — меморіальна дошка Григорію Микитовичу Полторацькому, учаснику повстання на броненосці «Потьомкін» у 1905 році. Відкрита 31 жовтня 1975 року, скульптур А. А. Банников.
  • навпроти буд. № 37 — меморіал жертвам Куренівської трагедії. Відкритий 13 березня 2006 року.

З парного боку вулиці, починаючи від Дорогожицької вулиці, простягається меморіальний комплекс «Бабин Яр».

  • Пам'ятник мирним жителям і військовополоненим, які загинули під час Великої Вітчизняної війни у Бабиному Яру
  • Пам'ятник Тетяні Маркус

Примітки
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 липня 1969 року № 1306 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 794, арк. 386–389. Архівовано з першоджерела 3 вересня 2013.
  2. Нові назви вулиць // «Вечірній Київ». — 1969. — 11 серпня.
  3. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.