Вулиця Тютюнників
Вулиця Тютюнників — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у місцевості Снопків. Починається від вулиці Архипенка та закінчується глухим кутом. Прилучаються вулиця Людкевича та площа Вишиваного.
Вулиця Тютюнників Львів | |
---|---|
Вулиця Тютюнників у Львові | |
Місцевість | Снопків |
Район | Галицький |
Назва на честь | Григорія та Григора Тютюнників |
Колишні назви | |
Гауке-Босака, Білоруська, Гауке-Босака, Лютцовґассе, Гауке-Босака, Немировича-Данченка | |
польського періоду (польською) | Hauke-Bosaka |
радянського періоду (українською) | Білоруська, Немировича-Данченка |
радянського періоду (російською) | Белорусская, Немировича-Данченко |
Загальні відомості | |
Протяжність | 585 м |
Поштові індекси | 79011[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній, односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 2, 8, 21[2] |
Навчальні заклади | Ліцей №28 Львівської міської ради |
Поштові відділення | ВПЗ № 11 (вул. Франка, 91/93)[1] |
Забудова | польський функціоналізм 1930-х років, радянський конструктивізм 1950-х—1980-х років |
Підприємства | ПАТ «ЛьвівОРГРЕС» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Назва
У 1930-х роках тут почали прокладати вулицю за новими стандартами.
- 1936 — січень 1941 року — вулиця Гауке-Босака, на честь Юзефа Гауке-Босака, командувача збройними силами Краківського та Сандомирського воєводств під час січневого повстання 1863 року;
- Січень — серпень 1941 року — вулиця Білоруська, на честь чергової річниці від дня створення Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки;
- Серпень 1941 — 1943 років — знов вулиця Гауке-Босака;
- 1943 — липень 1944 років — Лютцовґассе, на честь прусського генерала Адольфа фон Лютцова — німецького національного героя;
- Липень 1944 — 1946 року — знов вулиця Гауке-Босака;
- 1946 — 1993 роки — вулиця Немировича-Данченка, на честь Володимира Немировича-Данченка, російського театрального діяча, режисера, драматурга[3].
- Від 1993 року й понині — вулиця Тютюнників, на честь українських письменників, братів Григорія та Григора Тютюнників[4].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Тютюнників польський функціоналізм 1930-х років, радянський конструктивізм 1950-х—1980-х років[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки
№ 2 — Ліцей № 28 із поглибленим вивченням німецької мови, розташований у колишньому навчальному закладі Сестер Урсулянок для дівчат. Жіноча приватна гімназія під опікою Сестер Уршулянок складалася з двох будівель при вул. Яцка (нині вулиця Архипенка). Стару будівлю (нині вулиця Архипенка, 16) споруджено 1894 року в стилі історизму за проєктом архітектора Міхала Ковальчука на замовлення барона Миколая Якуба Ромашкана, окружного комісара Львівського окружного управління. 1923 року цей двоповерховий будинок викупили Сестри Урсулянки для своєї школи і замовили архітектору Міхалу Кустановичу проєкт надбудови третього поверху, 1924 року проєкт був втілений. Нова ж будівля споруджена у 1934 році за проєктом архітектора Тадеуша Врубеля у стилі функціоналізму[6]. Тоді ж було облаштовано капличку, кілька класів, гімнастичний зал, тенісні корти неподалік, які й досі виконують свої функції[7]. По війні навчальний заклад Сестер Уршулянок перепрофілювали на середню школу № 28 з поглибленим вивченням німецької мови[6]. Наприкінці 1940-х років шкільна будівля мала адресу — вулиця Ушакова, 16 (нині вулиця Архипенка)[8]. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2109-м[2].
№ 8 — вілла. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2583-м[2].
№ 21 — вілла. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2584-м[2].
№ 55 — у цьому будинку у 1944—1991 роках містилося підприємство «Південьтехенерго» (від 1995 року — АТ «ЛьвівОРГРЕС»; від 2017 року — ПАТ «ЛьвівОРГРЕС»). В конференц-залі підприємства у 1988—1989 роках відбувалися засідання активістів Товариства української мови імені Тараса Шевченка[9].
- Ліцей № 28
(вул. Тютюнників, 2) - Вілла
(вул. Тютюнників, 8) - Вілла
(вул. Тютюнників, 21)
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-11. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 9 лютого 2020.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 8 лютого 2020.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 64.
- Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 133.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 257.
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Тютюнників, 2 — будинок школи. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 лютого 2020.
- Євгенія Пласконь (9 серпня 2017). «Залізний» ліс Львова. Снопків. 032.ua. Процитовано 12 лютого 2020.
- Львов: справочник, 1949, с. 121.
- Галицьке передмістя, 2012, с. 278.
Джерела
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 133. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Тютюнників вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 117. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 64. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — ISBN 978-617-629-076-6.
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тютюнників. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 квітня 2021.