Міхал Ковальчук
Міхал Ковальчук, за написом на надгробку Михайло Ковальчук (пол. Michał Kowalczuk, 1855, Станіславів, нині Івано-Франківськ — 14 березня 1938, Львів) — архітектор, реставратор, художник, історик мистецтва.
Міхал Ковальчук | |
---|---|
Народження | 1855 |
Смерть | 14 березня 1938 |
Поховання | |
Країна | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор, скульптор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | історизм, модерн |
Міхал Ковальчук у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1855 року у Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Син Миколая Боруцького і Марії Ковальчук. У Станиславові закінив реальну школу. У 1874—1880 роках навчався у Львівській політехніці. Отримав стипендію, завдяки якій протягом 1880—1882 років навчався в Італії. Був асистентом на кафедрі будівництва, а згодом — приватним доцентом історії архітектури у Львівській політехніці.[1] Належав до Інженерної палати Львова[2], член Міської ради у 1897—1899 роках.[3] Від 1880 року член Політехнічного товариства у Львові, а у 1893—1894 роках входив до його правління.[4] У 1893—1896 роках був членом редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne».[5] 1910 року експонував фотографії пам'яток на виставці польських архітекторів у Львові, організованій товариством.[6]
Займався реставрацією старовинних будинків і храмів. Створив велику кількість рисунків, у яких точно відображав архітектурні деталі пам'яток. У Львівському історичному музеї зберігається графічна реконструкція пресбітерія львівської латинської катедри, роботи Ковальчука.[7]
Автор частини ілюстрацій книжок Владислава Лозинського «Патриціат і львівське міщанство XVI i XVII століть», 1892 (Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku), «Львівське мистецтво XVI i XVII століть. Архітектура і скульптура», 1901 (Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba); Маєра Балабана «Єврейська дільниця: її історія і пам'ятки», 1909 (Dzielnica Żydowska: jej dzieje i zabytki).[1] Автор текстів і частини рисунків серії таблиць «Пам'ятки мистецтва в Польщі» (Zabytki sztuki w Polsce), виданих під керівництвом Юліана Захаревича у чотирьох зошитах протягом 1885—1888 років.[8] Результати обмірів пам'яток, разом із проєктами експонував на Будівельній виставці у Львові 1892 року.[9]
Автор праці «Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772». Друга її частина, що мала охоплювати 1772—1918 роки, залишилась у рукописі і перебуває у власності родини.[1] Написав розділи про назву, топографію і статистику Львова, про пам'ятки Львова, про Галицьку крайову виставку (спільно з Теофілом Меруновичем) у путівнику 1894 року.[10]
Помер у Львові 14 березня 1938 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Був одружений з Йоанною Подгалич, мав шістьох дітей. Родина проживає зокрема у Кракові, Свідниці, Монреалі.[1] Його внуком є геофізик Єжи Ковальчук, професор Гірничої академії у Кракові.[11]
Споруди
- Житловий будинок споруджений у 1885—1886 роках на нинішній вулиці Дорошенка, 54. Проєкт розроблявся у співавторстві з архітектором Іваном Левинським[12].
- Керівництво спорудженням дерев'яної церкви Воздвиження Чесного Хреста в селі Звижень 1888 року. Проєкт Юліана Захаревича[13].
- Прибуткові будинки на вулиці Бандери, 83—85 (1892)[14].
- Проєкт радикальної перебудови структури вулиць Львова, запропонований 1892 року[15]
- Неоренесансне живописне і скульптурне оформлення інтер'єру каплиці святого Бенедикта.(Дідушицьких) львівського костелу єзуїтів від 1893 року. Проєкт вівтаря, реалізований майстром Станіславом Круком (втрачений). Під керівництвом Ковальчука працював архітектор Сильвестр Гавришкевич, художник Кароль Гаймрот[16]. Загальне керівництво Юліана Захаревича[17].
- Дерев'яна церква святої Параскеви у селі Великосілки (1892)[18].
- Будинок архіву мап на вулиці Личаківській, 2. Проєкт створено в бюро Намісництва, експонувався на Будівельній виставці у Львові 1892 року. Співавтори Вацлав Пшетоцький, П. Скварчинський[19].
- Перебудова фабрики Леопольда Шімзера на вулиці Пекарській, 97 у Львові (1892—1893)[20].
- Проєкт гробівця Артура Ротлендера-Роланда на Личаківському цвинтарі у Львові (1893 виконала майстерня Леопольда Шімзера)[20].
- Павільйон для виробів закладу з Дроговижа і Скарбківської фундації на Крайовій виставці у Львові 1894 року. Проєкт у «швейцарському» стилі реалізував А. Передяткевич[21].
- Палац у селі Угри (1895)[14].
- Прибутковий будинок на проспекті Шевченка, 16 (1895—1896).[14]
- Дім Л. Лубенського і Г. Домбровського на розі вулиць Стрийської, 5 і Рутковича, 2, споруджений у 1896—1897 роках. Необарокове скульптурне оздоблення виконав скульптор Броніслав Солтис[22].
- Проєкт і керівництво реставрацією латинського кафедрального собору у Львові (1896—1898).[14] В основному це було неоготичне переоформлення пресбітерія. Інтер'єр розписано орнаментальними мотивами, наново викладено підлогу. Входи до каплиць обрамлено двома новими неоготичними порталами, у вікнах встановлено масверки — усе проєкту Ковальчука, виконано у 1892—1899 роках фірмою Фердинанда Маєрського. У північну стіну вмонтовано два балкони. Усунуто прибудову зі сходу, у захристях влаштовно нові неоренесансні портали[23].
- Костел і монастир реформатів на нинішній вулиці Шевченка у Львові. Споруджений у 1896—1900 роках у стилі необароко з елементами класицизму. Костел зберігся у значно перебудованому вигляді[24].
- Прибутковий будинок вулиці Різьбярській, 5 (1897)[14].
- Власну віллу на вулиці Кшижовій, 33 (1898).
- Вілли на вулиці 29-го Листопада, 41 (1895), вулиці Кшижовій, 21 (близько 1900).
- Кам'яниця, споруджена у 1898—1899 роках на вул. Пекарській, 25[25]
- Неоготичний парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі в Сороцькому. Збудований у 1902—1907 роках. Мистецтвонавець Томаш Зауха припускає авторство Ковальчука у подібних за будовою і архітектурним декором костелах у Заболотові (1898—1902) і Мишлятичах (1909)[26].
- Чиншові кам'яниці на вулиці Снопківській, 35—37 (1906—1907)[27].
- Неоготичний костел у селі Сетеш (1906—1910)[28].
- Проєкт неороманської каплиці Білінських (виконала майстерня Леопольда Шімзера) на Личаківському цвинтарі.[29]
- Чиншова кам'яниця адвоката Владислава Балько на вул. Крашевського, 9 (1891—1892)[30].
Друковані праці
- Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772.
- Architektura w Starożytnym Rzymie. Od najdawniejszych czasów do r. 14 po Chr. — Lwów, 1891.
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. Розділи «Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka», «Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek», «Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie».
- Historia architektury Egiptu. — Lwów, 1895/6.
- Zarys historii sztuki.
- Wstęp // Katalog wystawy przemysłu budowlanego we Lwowie 1892, Lwów, 1892[31].
Примітки
- Lewicki K. Kowalczuk Michał // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1968—1969. — T. XIV. — S. 512.
- Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1938. — № 6. — S. 98.
- Sroka Ł. Rada Miejska we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej 1870—1914. Studium o elicie władzy. — Kraków: Wyd. Nauk. Uniwersytetu Pedagogicznego, 2012. — S. 483. — ISBN 978-83-7271-730-6.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 78, 90.
- Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Charewicz Ł. Muzeum Historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach. — Lwów: nakł. Gminy Miasta Lwowa, 1936. — S. 64.
- Kucharzewski F. Piśmiennictwo… — S. 379.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 103. — ISBN 83-88372-29-7.
- Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 61—66; Там же: Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek. — S. 98—153; Там же: Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie. — S. 154—170.
- Wybitni lwowianie // Koło lwowian. Biuletyn. — Londyn, 1981. — № 41. — S. 60.
- Жук І. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 54 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 31 березня 2021.
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 70—71. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
- Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 158. — ISBN 978-966-7022-86-0.
- Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 85, 104. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі… — C. 138.
- Ковальчук Михайло
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 88, 105.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 69. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 164.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 167.
- Katedra łacińska we Lwowie / oprac. J. Adamski, M. Biernat, J. Ostrowski, J. Petrus. — Kraków: Antykwa, 2013. — Т. 21. — S. 59—60, 72—73, 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
- Brzezina K. Kościół p. w. Św. Rodziny i klasztor OO. Reformatów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — S. 154—155, 165. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- Пекарська вул. Житловий будинок (№ 25). Вітраж сходової клітки
- Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Sorocku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 190, 193—194. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7. (пол.)
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 276. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Moja miejscowość. Sietesz // Gazeta Jarosławska. — 26 września — 2 października 2018. — № 39 (1039). — S. 15. — ISSN 1427-7115. (пол.)
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej… — S. 146.
- Жук І. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Крушельницької, 09 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 31 березня 2021.
- Атрибуція вступу за Biriulow J. Rzeźba… — S. 51.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 539. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Łoza S. Kowalczuk Michał // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 155. (пол.)