Військовий переворот у Гвінеї (2021)

Альфа Конде — перший президент Гвінеї з моменту її незалежності, який був обраний на президентських виборах[1]. До цього в країні діяла автократія[2].

2015 року Конде було переобрано[3].

До 2020 року президент Гвінеї не міг переобиратися більше двох разів, однак конституційний референдум збільшив термін повноважень глави держави, в результаті чого Конде отримав право переобиратися ще 2 рази[4].

Альфа Конде переміг на виборах 2020 року, після чого послідували протести і звинувачення в фальсифікації результатів.

Гвінейські опозиціонери піддавалися репресіям — Мамаде Конде був заарештований в січні 2021 року, а лідер партії Союз демократичних сил Гвінеї помер у в'язниці[5].

На початку 2021 року різко зросли ціни на борошно, зерно і цукор[6]. Уряд спробував встановити більш високу ціну на хліб, проте на тлі обурення щодо цього указу уряд відмовилася від підвищення цін[7], що призвело до нестачі хліба, оскільки пекарні відмовилися виробляти хліб за фіксовану ціну 2 500 франків за буханку[8], після чого ціна була підвищена до 4000 франків, що знову викликало невдоволення громадськості[9].

Влітку 2021 року було підвищено податки, зросли ціни на бензин, було зменшено фінансування військових сил на користь президентських служб[10].

Повідомляється про те, що переворот був спровокований спробою уряду звільнити високопоставленого співробітника спецназу[11].

5 вересня 2021 року біля 8 години ранку біля президентського палацу в місті Конакрі пролунала стрілянина, на вулицях з'явилися військові, які закликають місцевих жителів негайно повернутися до своїх житла.

Бунтівниками був перекритий міст в районі Калум, де розташовано багато урядових будівель[12]. В'їзди автомобільними дорогами з північно-східного напрямку були перекриті військовими. Міністерство оборони Гвінеї оголосило про те, що напад вдалося стримати[13].

Пізніше було опубліковано відео, на якому президент утримується військовими[14][15]. Бунтівники заявили, що президенту нічого не загрожує, окрім того, йому надано доступ до лікарів. Полковник Мамаді Думбуя в зверненні на державному телеканалі RTG (фр. Radio Télévision Guinéenne) оголосив про розпуск парламенту, скасування конституції і закриття повітряних і сухопутних кордонів країни як мінімум на тиждень.

Надходили повідомлення про те, що гвінейці вийшли на вулиці і масово вітали переворот[16][17]. Бунтівники оголосили про комендантську годину з 19:00 5 вересня на всій території держави.

Увечері 5 вересня заколотники заявили про повний контроль над Конакрі і збройними силами. 6 вересня кордони держави були відкриті. 7 вересня через гвінейських в'язниць було звільнено 79 політичних в'язнів.

1 жовтня 2021 року Мамаді Думбуя прийняла присягу тимчасовим президентом.[18].

Через переворот був відкладений відбірковий матч чемпіонату світу з футболу 2022 між Гвінеєю і Марокко, запланований на 6 вересня. Збірна Марокко була евакуйована в аеропорт[19][20].

Офіційний представник партії Об'єднання гвінейського народу розповів про різке погіршення здоров'я заарештованого Альфа Конде. Відомо, що Конде відмовляється від їжі.

Близько 20 % алюмінію проводиться з бокситів, видобутих в Гвінеї, переворот привів до підвищення цін на алюміній, які піднялися до рекордних значень — $ 2 761 за тонну[21].

Африканський союз призупинив членство країни в цій організації.

• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив захоплення влади і закликав звільнити президента Гвінеї.
• Президент (Фелікс Чісекеді) і глава комісії (Мусса Факи Махамат) Африканського союзу закликали до звільнення Альфа Конде і засудили переворот.
• Верховний представник Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель зажадав «поваги правової держави, інтересів миру і благополуччя гвінейського народу»[22].
• Файл:Logo Parlamentu ECOWAS.jpg Економічне співтовариство країн Західної Африки 9 вересня планує провести саміт, відвіданих ситуації в Гвінеї.
• Державний департамент США закликав обидві сторони конфлікту не вдаватися до насильства.
• Міністерство закордонних справ Мексики засудило переворот і закликало звільнити Конде[23].
• Міністерство закордонних справ Франції також засудило переворот і закликало звільнити президента[24].
• Президент Гани і офіційний представник Економічного співтовариства країн Західної Африки Нана Акуфо-Аддо виступив зі зверненням, в якому засудив переворот[25].
• Міністерство закордонних справ Нігерії заявило, що державний переворот порушує правила Економічного співтовариства країн Західної Африки, і закликало країну повернутися до конституції[25].
• Міністерство закордонних справ Туреччини засудило переворот, закликало звільнити президента і відновити конституцію[26].
• Міністерство закордонних справ Катару закликало уникати ескалації і засудило теракт[27].
• Міністерство закордонних справ Росії зажадало звільнити Конде і засудило переворот[28].
• Прес-секретар Міністерства закордонних справ Китаю Ван Ваньбінь закликав вирішити конфлікт мирним шляхом і звільнити Конде[29].
• Представник Департаменту міжнародних відносин та співробітництва Південної Африки розповів, що «з великою стурбованістю» спостерігав за розвитком перевороту. Південна Африка закликала до звільнення Конде, закликала Африканський союз втрутитися в ситуацію в Гвінеї, щоб відновити стабільність в країні, і закликала до повної стриманості військових і діалогу для вирішення проблем, з якими стикається Гвінея[30].
• У своїй заяві міністра закордонних справ Гамбії Мамаду Тангара засудив військовий переворот, закликав до повернення до конституції і звільнення лідера[31].
• 6 вересня представник Міністерства закордонних справ Гвінеї-Бісау заявив, що уряд представить офіційну позицію на наступний день, і закликав не приймати поспішних рішень до тих пір, поки не з'явиться конкретна інформація про переворот[32].
• Міністерство закордонних справ Японії засудило арешт президента, закликало до його звільнення і відновлення конституційного порядку[33].
• Міністерство закордонних справ Люксембургу засудило державний переворот і зажадало звільнити президента і відновити конституцію[34].
• Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде закликала звільнити президента[35].
• Джеймс Даддрідж опублікував через Міністерство закордонних справ заяву, якій засудив переворот і закликав звільнити Конде[36].
• Президент Венесуели Ніколас Мадуро засудив переворот і зажадав повернутися до верховенства закону[37].

• Військовий переворот у Нігері (2010)
• Військовий переворот у Малі (2021)
• Військовий переворот у М'янмі (2021)