Вірочко

Розташування

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 5 км на захід від Медики, за 8 км на схід від Перемишля та 67 км на схід від Ряшева.

Назва

В ході кампанії ліквідації українських назв Вірочко в 1977-1981 рр. називалося Поґранічне (пол. Pograniczne).

Історія

Входило до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства до 1772 р.

У 1869 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 68 будинків і 345 жителів, а на землях фільварку — 3 будинки і 43 мешканці. В 1881 р. було 426 греко-католиків і 20 римо-католиків.[2] Наприкінці XIX ст. в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль. Під час оборони Перемишля 1914-1915 рр. на луках села в передпіллі форту XIII «Лапаївка» розташовувався аеродром. 31 жовтня 1918 р. аеродром був захоплений поляками, які 3 листопада перегнали літаки в Краків.

У 1939 році в селі проживало 660 мешканців, з них 600 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 20 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреїв[3]. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5]. На їх місце населяли поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква

У 1816 р. українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Воздвиження Чесного Хреста. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вірко Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 221 45 157 19
Жінки 218 41 131 46
Разом 439 86 288 65

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірочко

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Hureczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 220. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.