Гайнц Рюманн

Гайнц Вільгельм Рюманн (нім. Heinz Wilhelm Rühmann; 7 березня 1902, Ессен — 3 жовтня 1994, Ауфкірхен) — німецький актор і режисер.

Гайнц Вільгельм Рюманн
Heinz Wilhelm Rühmann
Дата народження 7 березня 1902(1902-03-07)[1][2][…]
Місце народження Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Дата смерті 3 жовтня 1994(1994-10-03)[1][2] (92 роки) або 4 жовтня 1994(1994-10-04)[3] (92 роки)
Місце смерті Aufkirchend, Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Поховання
Aufkirchend : 
Громадянство  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх  ФРН
Професія кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, актор театру, кіноактор, актор, співак, льотчик
Нагороди
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден Максиміліана За досягнення в науці та мистецтві (з 1980 року)
IMDb ID 0004464
 Гайнц Вільгельм Рюманн у Вікісховищі

Життя і творчість

Гайнц Рюманн народився в сім'ї власника готелю. Дитинство пройшло у місті Ванне-Айкель. У 1913 році сім'я переїхала до Ессена, де купила готель біля Центрального вокзалу. У 1916 році батьки хлопчика розлучилися; незабаром після цього батько покінчив життя самогубством. Мати з трьома дітьми переїхала до Мюнхена. У 1919–1920 роках, після закінчення реального училища, Рюманн вивчав акторську майстерність і у червні 1920 року отримав свою першу роль в театрі міста Бреслау. У 1922 році він поступив до театру Ганновера, де виступав разом з Тео Лінгеном. Потім працював в театрах Бремена та Мюнхена. У серпні 1924 року Рюманн одружився з акторкою єврейського походження Марією Гербот.

У кіно Рюманн дебютував у 1926 році в німому фільмі «Das deutsche Mutterherz» («Серце німецької матері»). Його було запрошено до Берліна, де він грав у театрі разом з Марлен Дітріх. У 1930 році до актора прийшов великий успіх. Після участі у кінострічці «Die drei von der Tankstelle» («Троє з бензоколонки») він став — разом з Гансом Альберсом — одним з найпопулярніших артистів Веймарської Німеччини.

У роки правління в Німеччині націонал-соціалістів Рюманн прагнув не втручатися в політику. Проте це не перешкодило йому зробити запаморочливу кар'єру. У 1938 році він розлучився зі своєю першою дружиною (єврейкою). У 1939 році одружився з акторкою Гертою Файлер, з якою він познайомився у 1938 році на зйомках свого фільму «Лише брехня». У 1933–1945 роках Рюманн зіграв у 37 кінофільмах і поставив ще чотири. Націонал-соціалісти активно використовували талант актора у своїй пропаганді за часів Другої світової війни. У 1940 році Рюманну було присвоєно звання «державного артиста». Не дивлячись на те, що артист був відмінним пілотом, його звільнили від несення військової служби, а у серпні 1944 року за розпорядженням Геббельса внесли до списку осіб, назавжди звільнених від мобілізації.

По закінченні війни Рюманн деякий час проживав у Східній Німеччині і співробітничав там з радянською владою. Проте у березні 1946 року внаслідок політики денацифікації йому заборонили працювати актором на території радянської окупаційної зони. Рюманн переїхав до Західного Берліна. У 1947 році він заснував там кіностудію Comedia. У 1956 році артист знявся в кінокомедії «Капітан з Кепеніка», за гру в якій у 1957 році удостоївся премії німецьких кінокритиків. Радянським глядачам картина відома під назвою «Сила мундиру». У 1960-х роках він грав на сценах Мюнхена і Відня. У 1980 році виступав у програмі «Зірки на манежі» з радянським клоуном Олегом Поповим.

Музична діяльність

Рюманн мав приємний задушевний тенор, співав у кіно і з успіхом (особливо у 1930-ті та 1940-ві рр.) записувався на платівки. Принаймні, три пісні, що виконувалися ним, визнані в Німеччині «вічними» шлягерами: Ich brech' die Herzen der stolzesten Frau'n (1938), Das kann doch einen Seemann nicht erschüttern (матроська пісня, 1939) та (колискова) La-Le-Lu (ін.назва Unser Lied, 1955).

Пам'ять

Дві вулиці в Баварії, де актор прожив останні роки, названі його ім'ям. Похований в Ауфкірхені.

Обрана фільмографія
Рік Назва українською Мовою оригіналу Роль
1930Троє з бензоколонкиDie Drei von der Tankstelle Ганс
1938Людина, яка була Шерлоком ХолмсомDer Mann, der Sherlock Holmes warсищик Мекі Макферсон / доктор Ватсон
193813 стільців13 StühleФелікс Рабе
1941Квакс, невдалий пілотQuax, der BruchpilotКвакс
1944Пунш з паленого цукруDie Feuerzangenbowleдоктор Йоганнес Пфайффер
1947Квакс у АфриціQuax in AfrikaКвакс
1948Пан з іншої зіркиDer Herr vom andern SternПан з іншої зірки
1956Тітка ЧарлеяCharleys TanteДоктор Отто Дернбург
1958Залізний ГуставDer eiserne GustavГустав Гартман
1959Людина проходить крізь стінуEin Mann geht durch die WandБушбаум
1960Бравий солдат ШвейкDer brave Soldat SchwejkЙозеф Швейк
1960Паршива вівцяDas schwarze SchafОтец Браун
1962Згубна пристрастьEr kann’s nicht lassenпанотець Браун
1965Корабель дурнівShip of FoolsЮлій Льовенталь
1967Операція «Святий Петро»Operazione San PietroКардинал Ерік Браун
1971КапітанDer KapitänВільям Еббс

Нагороди
Могила Гайнца Рюманна в Ауфкірхені

Література
  • Georg A. Weth: Heinz Rühmann Lebens-Rezepte eines unsterblichen Optimisten. Langen-Müller GmbH, München 2002, ISBN 3-7844-2854-1.
  • Torsten Körner: Ein guter Freund: Heinz Rühmann. Aufbau-Verlag, Berlin 2003, ISBN 3-7466-1925-4.
  • Torsten Körner. Rühmann, Heinz Wilhelm Hermann. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2005, Band 22, S. 219–221 (Digitalisat).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118603949 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Find a Grave — 1995.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайнц Рюманн

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.