Ганс-Георг фон Фрідебург

23 грудня 1914 року вступив в ВМФ у званні фенріх.

Учасник 1-ї світової війни, з 20 грудня 1914 року служив на лінійному кораблі «Кронпринц». 13 липня 1916 отримав звання лейтенанта.

4 грудня 1917 року перейшов до підводний флот і з 20 червня по 27 листопада 1918 року служив вахтовим офіцером на підводному човні U-114. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.

З 28 листопада 1918 року в інспекції підводного флоту.

З 16 грудня 1918 року вахтовий офіцер на легкому крейсері «Регенсбург», з 16 жовтня 1919 року — крейсера «Кенігсберг».

З 1 червня 1920 року ад'ютант корабельної кадрованій дивізії «Нордзе», з 7 вересня 1920 року — на крейсері «Гамбург». З лютого 1922 року служив в частинах берегової оборони. З 21 грудня 1924 по 1 квітня 1925 року і з 30 травня 1925 по 30 червня 1927 року — вахтовий і торпедний офіцер на крейсері «Гамбург», в 1925 році інструктор торпедної школи.

З 23 квітня 1929 року офіцер зв'язку ВМС при командуючому I військовим округом (Східна Пруссія).

З 16 червня 1932 року перебував референтом при Курт фон Шлейхер. 1 лютого 1933 призначений ад'ютантом Еріха Редера та 1 квітня підвищений до звання капітана 3-го рангу.

З 1934 року — в штабі командування флоту, потім військово-морський ад'ютант військового міністра Вернера фон Бломберга.

З 30 вересня 1936 1-й офіцер легкого крейсера «Карлсруе». З 17 березня 1938 року офіцер Адмірал-штабу при командуючому німецькими ВМС в Іспанії. З 2 листопада 1938 року офіцер Адмірал-штабу при штабі командувача охороною Північного моря.

6 лютого 1939 переведений в розпорядження командувача підводним флотом. Найближчий співробітник Карла Деніца. З 6 червня по 8 липня 1939 командував підводним човном U-27.

З 25 вересня 1939 року начальник Організаційного відділу штабу командувача підводним флотом.

З 12 вересня 1941 року — 2-й командувач підводним флотом. Після призначення Деніца головнокомандувачем ВМС Фрідебург 30 січня 1943 року було призначено командувачем адміралом підводним флотом (Деніц зберіг за собою пост командувача підводним флотом), фактично в руках Фрідебург зосередилося все керівництво підводними силами Німеччини. Користувався безумовною довірою і підтримкою Деніца.

Після призначення Деніца рейхспрезидентом Німеччини Фрідебург з 1 травня 1945 року був головнокомандуючим німецьким ВМС. 4 травня 1945 року підписав Акт про часткову капітуляцію вермахту на північному просторі Німеччини. 7 травня 1945 разом з генералом Альфредом Йодлем в Реймсі підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. 9 травня 1945 року на вимогу радянського командування, яке не визнало капітуляцію 7 травня, разом з генерал-фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем і генерал-полковником авіації Гансом-Юргеном Штумпфом підписав в Потсдамі Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Потім повернувся в штаб-квартиру уряду Деніца в морському училищі в Мюрвіке.

Перед арештом уряду покінчив життя самогубством. Наступником Фрідебурга на посаді головнокомандувача німецьких ВМС союзники призначили генерал-адмірала Вальтера Вайцеху, який демобілізував німецький флот.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Ордена Церінгенського лева 2-го класу з мечами (Баден)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург)

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у вермахті» 4-го, 3-го, 2-го та 1-го класу (25 років)
• Іспанський хрест у сріблі з мечами

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (6 червня 1942)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (17 січня 1945)