Ганс Арп

Арп народився в Штрасбурзі (нині Страсбург), протягом періоду франко-прусської війни, коли ця територія була відома як Альзас-Лотарін (Elsass-Lotringen на німецькій мові), від французької матері та німецького батька. Після повернення Ельзаса до Франції наприкінці Першої світової війни французький закон визначив, що його ім'я змінюється "Жан". Арп продовжуватиме посилатися на себе "Ганс", розмовляючи німецькою мовою.

У 1904 році, після випуску з Еколей Де-Арс-Ет-Метьєс у Штрасбурзі, Арп почав діяльність у Парижі, де вперше опублікував свою поезію. З 1905 по 1907 рр. навчався в Кунсчулі в Веймарі, Німеччина, а в 1908 році повернувся до Парижа, де відвідував Академію Юліан. Арп був засновником сучасного Бунда в Люцерну, приймав участь у виставках Бунду з 1911 по 1913 рр.

У 1912 році поїхав до Мюнхена і покликав з собою впливового російського художника Кандинського. Пізніше того ж року брав участь у великій виставці в Цюріху, разом з Анрі Матіссом, Робертом Делоне та Кандинським. У Берліні в 1913 отримав покровительство Херворта Вальдена, дилера та редактора журналу, який був у ті часи однією з найпотужніших фігур європейського авангарду.

У 1915 році переїхав до Швейцарії, щоб скористатися швейцарським нейтралітетом.

На виставці того ж року Арп вперше зустрівся з художницею Софі Тойбер, з якою вони повинні були стати партнерами у виготовленні творів мистецтва. Художниця оказала великий вплив на стиль та бачення Ганса. Вони одружилися з 20 жовтня 1922 року.

У 1916 році Гуго Бол відкрив Кабаре Вольтер, що повинно було стати центром діяльності Дади в Цюріху для групи митців. Туди входили: Арп, Марсель Дженко, Трістан Тцара та інші. У 1920 році, як Ганс Арп разом з Максом Ернстом та соціальним активістом Альфредом Грюнвальдом створили групу Кельн Дада. У 1925 році його робота з'явилася на першій виставці сюрреалістичної групи на Гальрі П'єрі в Парижі.

У 1926 р. Арп переїхав до Паризького передмістя Медона. У 1931 році він трансформував сюрреалістську творчість, щоб створити абстракцію-креацію. Починаючи з 1930-х років, художник заглибив зусилля з колажу та барельєфу, щоб створювати бронзові та кам'яні скульптури. Він виготовив кілька невеликих робіт з багатьох елементів, з якими глядач міг проводити інтеракцію: торкатись, відкріплювати деталі, змінювати їх положення.

Протягом 1930-х років і до кінця життя писав і опублікував есе та поезію. У 1942 році втік з дому в Меудоні, щоб уникнути німецької окупації та жив Цюріху, поки не закінчилася війна.

Aрп відвідав Нью-Йорк у 1949 році заради сольної виставку в галереї Бухгольц. У 1950 році був запрошений виконувати барельєф для Гарвардського університету в Кембриджі, штат Массачусетс, а також фрес у будівлі ЮНЕСКО у Парижі. Артур та Мадлен Левая, Галерея Шалета, які знали Арпа ще з Європи, стали представниками його галереї в Нью-Йорку наприкінці 1950-х років,сприяли його репутації на американській стороні Атлантики.

• Last R.W. Hans Arp: the poet of Dadaism. — London: Wolff, 1969.
• Poley St. Hans Arp: die Formensprache im plastischen Werk. — Stuttgart: G. Hatje, 1978.
• Fauchereau S. Arp. — New York: Rizzoli, 1988.
• Rossi P.L. Hans Arp. — Paris: Virgile, 2006.

• Французька Вікіпедія
• Німецька Вікіпедія
• Біографія (нім.)
• Сайт Фонду Арпа (фр.)
• Сторінка в енциклопедії «Кругосвет»