Гендрік Брауер

Гендрік Брауер вирішив не плисти усталеним шляхом, незмінним ще з часів португальських відкриттів (від африканського узбережжя через Маврикій і Цейлон до Бантаму. Замість цього він скористався сильними західними вітрами «Ревучих сорокових», таким чином скоротивши час плавання з Південної Африки на Яву на шість місяців. тобто майже удвічі. Новий маршрут, крім економії часу, давав перевагу ще й в значному скороченні випадків цинги серед матросів. Голландська Ост-Індійська компанія (VOC) затвердила новий маршрут як обов'язковий в 1617 році.[1] Однак, моряки не завжди могли правильно визначити довготу; в майбутньому кораблі часто ставали на мілину або розбивались на рифах Західної Австралії.

Маршрут Брауера

В 1611 році він був направлений до Японії, в нещодавно засновану факторію в Хірадо (біля Нагасакі). З 28 серпня 1612 по 6 серпня 1614 року він був її очільником, тимчасово замінюючи Спекса.[2] Брав участь у візиті до сьоґуна в Едо.

В 1614 році відвідував з дипломатичною місією Королівство Аюттхаю (Сіам). Ця місія започаткувала голландосько-сіамські торгівельні відносини.

В 1615 році він повернувся в Амстердам. Там він став одним із членів правління компанії, одним із так званих сімнадцяти панів (нід. Heeren XVII).

В 1632 році він відвідав Лондон для вирішеня торгових суперечок між Британською і Голландською Ост-Індійською компаніями.

18 квітня 1632 він був призначений новим генерал-губернатором Ост-Індії. Він поїхав в Батавію, де займав посаду до 1636 року. Його наступник, Антоні ван Дімен, був його правою рукою. Багато досліджень, проведених за керівництва ван Дімена, були запропоновані ще Брауером.

По поверненню в Нідерланди, Гендрік Брауер не посів повторно місця в управлінні компанією, незважаючи на обіцянки.

В 1642 році Голландська Ост-Індійська компанія в сумісництві з Голландською Вест-Індійською компанією організувала експедицію до берегів Чилі з метою заснування факторії в районі Вальдівії. Експедиції активно сприяв Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген. Флот відплив з Голландської Бразилії і направився на південь. Оминаючи мис Горн, експедиція зробила відкриття, що Естадос не є частиною Невідомої Південної землі, як вважалося до того.[3] Команда висаилась на острові Чилое. Брауер уклав договір з народом віїче щодо допомоги в спорудженні факторії. Однак 7 серпня 1643 року Гендрік Брауер помер на борту корабля, так і не діставшись до Вальдівії. Віце-адмірал Еліас Херкманс. за заповітом Брауера, поховав його в поселенні, заснованому біля Вальдівії. Голландці назвали факторію Брауерсхавен (нід. Brouwershaven).[4] Вона була спалена іспанськими солдатами в наступному році; могила Брауера була зруйнована.[5]