Георгіївський провулок (Київ)

Гео́ргіївський провулок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської до Стрілецької вулиці.

Георгіївський провулок
Київ
Георгіївський провулок
Георгіївський провулок
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Георгіївської церкви
Колишні назви
Георгіївська вул., Стрілецький пров.
Загальні відомості
Протяжність 240 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д.
Координати кінця 50°27′09″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д.
Поштові індекси 01030
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10312
У проєкті OpenStreetMap r414586
Мапа
 Георгіївський провулок у Вікісховищі

Історія

Один з давніх київських провулків. Його назва походить від Георгіївської церкви. Церква, названа на честь святого Георгія, стояла поблизу перетину сучасних вулиць Володимирської та Рейтарської, була зруйнована 1935 року. У давнину частина вулиці Рейтарської входила до складу Георгіївського провулка[1]. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначений під назвою Георгіївська вулиця[2]. У 1861 році провулок віднесений до 2-го розряду вулиць, на ньому дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лінії вулиці та дерев'яні — у подвір'ях[3]. З 1939 року мав назву Стрілецький провулок[4]. Сучасну історичну назву відновлено 1990 року[5].

Особистості

У будинку, що раніше стояв на Георгіївському провулку, 11, влітку 1859 року мешкав Тарас Шевченко. У грудні 1917 року в лівій частині цього будинку оселився український художник, графік Георгій Нарбут, де і прожив до смерті. У будинку мешкав також історик, генеалог, архівіст і музейний діяч Вадим Модзалевський[1].

Забудова

Лівий бік провулка був щільно забудований з сер. XIX ст. Із забудови XIX — поч. XX ст. збереглися лише два будинки — № 7 і № 9 — колишня лікарня Товариства лікарів-спеціалістів «Георгіївська лічниця» (№ 7). На правому боці провулка зберігся парадний в'їзд до Софії Київської — брама Заборовського, названа так від імені митрополита Рафаїла[1].

  • Брама Заборовського
  • Будинок № 2
  • Будинок № 7

Пам'ятники

На перетині з Рейтарською і Золотоворітською вулицями встановлено пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь», а також фігура героя мультфільму «Їжачок у тумані». Цей твір Костянтина Скретуцького носить назву «Конячка».

  • Пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь»
  • Фігура «Конячка».

Посилання

Джерела
  1. Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
  2. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  3. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  4. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11844, арк. 47, 47зв. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.