Георг Форстер

Йоганн Георг Адам Форстер[4] (нім. Johann Georg Adam Forster; 26 листопада 1754, пол. Mokry Dwór Поморське воєводство — 10 січня 1794, Париж) — польсько-німецький природознавець шотландського походження, етнолог, мандрівник, у 1784–1787 роках професор природничої історії у Вільнюському університеті; автор літератури про мандрівки та революціонер.

Георг Форстер
нім. Johann Georg Adam Forster
Народився	26 листопада 1754(1754-11-26) Mokry Dwór, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського
Помер	10 січня 1794(1794-01-10) (39 років) Париж ·інсульт
Країна	Республіка Майнц
Діяльність	мандрівник-дослідник, антрополог, етнолог, птеридолог, бібліотекар, письменник, перекладач, орнітолог, революціонер, біолог, ботанік, викладач університету, журналіст, ентомолог, міколог, автобіограф, натураліст
Alma mater	Петрішулеd
Галузь	природознавство, етнологія
Заклад	Майнцський університет і Вільнюський університет[1]
Ступінь	докторський ступінь[2]
Членство	Лондонське королівське товариство[1], Леопольдина[1], Прусська академія наук і Геттінгенська академія наук[1]
Батько	Йоганн Рейнгольд Форстер
Брати, сестри	Virginia Viktoria Forsterd і Justina Forsterd
У шлюбі з	Therese Huberd
Діти	Therese Forsterd
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства
Георг Форстер у Вікісховищі

Виконана Форстером на островах зеленого мису ботанічна ілюстрація рослини Jatropha gynandra

Йоганн Рейнгольд Форстер та Георг Форстер na Таїті, автор J. F. Rigaud, 1780.

У молодому віці він брав участь у наукових експедиціях батька Йоганна Рейнгольда Форстера, в тому числі у другій експедиції Джеймса Кука по Тихому океану. Написана на основі записок батька звіту про поїздку книга A Voyage Toward the South Pole and Round the World (Мандрівка до Південного полюсу та навколо світу) є до цих пір цінним етнологічним матеріалом для вивчення народів Полінезії. За цю публікацію Форстер у віці двадцяти двох років був прийнятий до Лондонського королівського товариства. Важливим результатом цієї поїздки були численні перші описи видів рослин, грибів та тварин, розроблені батьком та сином Форстерами, та у багатьох випадках ілюстровані малюнками Георга Форстера.

Після повернення у континентальну Європу Форстер присвятив себе активній науковій діяльності. Важливим епізодом у початковій фазі цього періоду стала дискусія з Бенджаміном Франкліном у 1777 році[5].

У 1778–1787 роках викладав природничу історію у нім. Collegium Carolinum у Касселі, згодом у 1784–1787 роках у Вільнюському університеті. У 1788 році отримав посаду бібліотекаря в університеті Майнца. Його зусилля протягом цього часу зосереджені на написанні есе з ботаніки та етнології, вступів до різних книг та статей, та перекладі книг про подорожі. Серед останніх були переклади щоденників капітана Кука.

Форстер був важливою фігурою періоду Просвітництва у Німеччині. Він листувався із багатьма відомими на той час людьми, у тому числі з його близьким другом Георгом Крістофом Ліхтенбергом. Його ідеї і особистість справили величезний вплив на Александера фон Гумбольдта — одного із найважливіших вчених XIX століття. Коли у 1792 році французи зайняли Майнц, Форстер був одним із засновників Клубу якобінців у місті та став відігравати ключову роль у створенні Республіки Майнца, яка була першою республіканською державою у Німеччині. У липні 1793, коли війська прусської та австрійської коаліції відновили контроль над містом, Форстер перебував у Парижі, як член делегації молодої Республіки Майнца, тоді імператорським указом він був позбавлений прав і засуджений до вигнання з імперії. Перебуваючи під враженням неможливості повернутися до Німеччини, відокремлений від друзів і сім'ї, він помер у Парижі у 1794 році від інсульту.