Герасимець Сергій Григорович

Сергій Григорович Герасимець (біл. Сяргей Рыгоравіч Герасімец, 13 жовтня 1965, Київ — 26 вересня 2021, Санкт-Петербург)[1] — радянський та білоруський футболіст та тренер українського походження, нападник.

Сергій Герасимець
Сергій Герасимець
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Григорович Герасимець
Народження 13 жовтня 1965(1965-10-13)
  Київ, УРСР
Смерть 26 вересня 2021(2021-09-26) (55 років)
  Санкт-Петербург, Росія
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР, Білорусь
Позиція нападник
Юнацькі клуби
«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1983—1984 «Динамо» (Київ) 0(0)
1984—1986 «Динамо» (Ірпінь) 56(7)
1986—1988 «Шахтар» (Донецьк) 50(4)
1989—1993/ «Динамо» (Мінськ) 47(16)
1993—1996 «Бней-Єгуда» 68(20)
1997 «Балтика» 13(5)
1997—1999 «Зеніт» (СПб) 49(9)
1999 «Каунас» 5(2)
2001—2002 «Торпедо-МАЗ» 32(5)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992—1999  Білорусь 25 (7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2000 «Динамо-Будімпульс»
2002 «Динамо-2» (СПб)
2003 «Приозерськ-Динамо»
2004 «Північсталь»
2005 «Том» (асист.)
2006 «Окжетпес»
2007 «Локомотив» (Москва) (асист.)
2008 «Динамо» (СПб) (асист.)
2009–2010 «Окжетпес»
2012—2013 «Отрадне»
2013 «Пітер»
2014—2016 «Тосно-М»
2016—2017 «Юніор» (СПб)
2017 «Анжі-Юніор»
2018—2019 «Юніор Севан»
2020—2021 «Ядро» (СПб)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець школи «Юний динамівець» (Київ). У київське «Динамо» потрапив за Лобановського, але гравцем дубля став при Юрії Морозову. Після двох років у резервному складі переведений у дочірню команду з міста Ірпінь, з якою тоді працював Віктор Каневський[джерело?] (за іншими даними — Віктор Колотов[2]), що дав розкритися футболістові, дозволяв грати в технічний футбол.

У 1986 прийняв запрошення й перейшов у донецький «Шахтар». З Донецька пішов, не домовившись з Анатолієм Коньковим. Через деякий час його покликав у Ланчхуті Михайло Фоменко. Він написав заяву про перехід у «Гурію», але попередив: буде пропозиція з вищої ліги — поїде туди. Незабаром така пропозиція надійшла від «Динамо» (Мінськ), куди він і перейшов.

У жовтні 1993 року поїхав грати в Ізраїль за «Бней-Єгуду» з Тель-Авіва. При цьому гравець планував повернутися в київське «Динамо», але клуби не домовилися про ціну за футболіста, тому вибір припав на ізраїльську команду. Дебютував 30 жовтня в грі проти «Хапоеля» з Тель-Авіва. Дебют у гравця вийшов — клуб виграв зрахунком 4:0, а Герасимець після цього став гравцем основи[3].

Грав також за «Балтику» Калінінград (1997), «Зеніт» Санкт-Петербург (1997—1999), «Каунас» (1999) та «Динамо-Будімпульс» Санкт-Петербург (2000). У 2002 році завершив кар'єру гравця в клубі «Торпедо-МАЗ» (Мінськ).

Кар'єра в збірній

Після розпаду СРСР прийняв запрошення Михайла Вергеєнка й почав виступати за збірну Білорусі. У збірній відіграв 25 поєдинків і забив 7 м'ячів. Один з них — у ворота Едвіна Ван дер Сара у відбірковому матчі чемпіонату Європи-96 проти збірної Нідерландів у 1995 році.

На пару з Петром Качуро ми обіграли сімох голландських гравців. Я отримав пас від партнера й фактично від кутового прапора вразив ворота. Цей гол був визнаний найкращим в тому турі відбіркових ігор.

— Сергій Герасимець: Завжди любив футбол більше, ніж гроші. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.

Голи за збірну
#ДатастадіонСуперникГолиРезультатЗмагання
127 січня 1993Монументаль, Гуаякіль, Еквадор Еквадор1 — 11–1Товариський
212 жовтня 1994Динамо, Мінськ, Білорусь Люксембург2 — 02–0кв. Євро-1996
329 березня 1995Базали, Острава, Чехія Чехія1 — 22–4кв. Євро-1996
47 червня 1995 рокуДинамо, Мінськ, Білорусь Нідерланди1 — 01–0кв. Євро-1996
512 листопада 1995Національний стадіон, Та-Калі, Мальта Мальта1 — 02–0кв. Євро-1996
62 — 0
77 червня 1998 рокуДинамо, Мінськ, Білорусь Литва2 — 05–0Товариський

Кар'єра тренера
Сергій Герасимець під час роботи з «Локомотивом». 2007 рік.

На посаді головного тренера працював у командах «Північсталь» Череповець (2004) і «Окжетпес» Кокшетау, Казахстан (2006, 2009—2010). Асистував Анатолію Бишовцю в томської «Томі» (2006) й московському «Локомотиві» (2007). Восени 2008 року підписав контракт з «Динамо» (Санкт-Петербург), де допомагав Едуарду Малофєєву до 2009 року.

12 грудня 2010 року в Москві закінчив 240-годинне навчання на тренерських курсах та отримав ліцензію Pro[4].

З 2012 року тренував любительський ФК «Отрадне» однойменного міста Кіровського району Ленінградської області.

З червня 2013 року — головний тренер ФК «Пітер»[5].

19 березня 2014 року був призначений на посаду керівника дитячо-юнацьких команд — керівника програми розвитку молодіжного футболу ФК «Тосно»[6]. Працював головним тренером молодіжної команди «Тосно» з першості МРО «Північний-Захід» і Ленінградської області. 31 січня 2016 контракт з клубом був розірваний[7].

Напередодні сезоном 2016 року очолив новий клуб «Юніор» СПб, заявлений у ЛФЛ, МРО «Північний-Захід».

В травні 2017 року очолив клуб «Анжи-Юніор» з Зеленодольська, який виступає в першості ПФЛ, зона «Урал-Приволжжя»[8]. Через три місяці покинув клуб[9][10]. У травні 2018 став головним тренером чергового клубу, створеного міжнародної приватною мережею футбольних шкіл «Юніор» — «Юніор Севан» з першої ліги Вірменії[11]. 13 лютого 2019 року залишив клуб в зв'язку з припиненням співпраці між «Севаном» і мережею шкіл «Юніор»[12].

23 червня 2020 року призначений головним тренером петербурзького аматорського клубу «Ядро»[13][14].

Раптово помер в ніч з 25 на 26 вересня 2021 року на 56-му році життя[15].

Особисте життя

Син — український футболіст Сергій Герасимець[16].

Досягнення
«Динамо» (Мінськ)
«Зеніт» (Санкт-Петербург)
«Жальгіріс» (Каунас)

Індивідуальні

Примітки
  1. https://www.championat.com/football/news-4465815-skonchalsya-byvshij-igrok-zenita-sergej-gerasimec.html
  2. Київська ракета. (рос.)
  3. סרגיי גראסימץ
  4. Карпін, Овчинников й Гордєєв отримали ліцензії Pro. Прем'єр-ліга (рос.). championat.ru. 12 грудня 2010 року, неділя. 19:41. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 13 грудня 2010.
  5. Сергій Герасимець очолив ФК «ПІТЕР». Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 1 березня 2018.
  6. СЕРГІЙ ГЕРАСИМЕЦЬ — КЕРІВНИК ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИХ КОМАНД ФУТБОЛЬНОГО КЛУБУ «ТОСНО». Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 1 березня 2018.
  7. СЕРГІЙ ГЕРАСИМЕЦЬ ТА КЛУБ РОЗРИВАЮТЬ ДОГОВІР ПО СПІВПРАЦІ[недоступне посилання з травня 2019]
  8. Сергій Герасимець: «Прибрав би Івановича й Нету»
  9. Сергій Герасимець покинув пост головного тренера ФК «Анжі-Юніор»
  10. Сергій Герасимець покинув ФК «Анжі-Юніор»
  11. ФК 'Юниор' будет играть в Армении — golosarmenii.am
  12. «Юниор-Севан» стал «армянским». Армянский футбол | Armenian Football Group | AFG. 13 февраля 2019.
  13. Сергей Герасимец возглавил любительскую команду «Ядро». spbdnevnik.ru. 26 червня 2020.
  14. Сеpгей Князев (1 грудня 2020). Сергей Герасимец: Мне озвучили цель – вывести «Ядро» в лидеры питерского футбола. sportsdaily.ru.
  15. На 56-м году жизни умер бывший полузащитник «Зенита» Сергей Герасимец. spbdnevnik.ru (рос.). Процитовано 26 вересня 2021.
  16. Сергій Герасимець: "Пенальті — це не стільки майстерність, а скоріше психологія ..." (російська). Офіційний сайт ФК «Нива» (Вінниця). 11 грудня 2010 року. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 1 березня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.