Герб Харкова

Герб являє собою геральдичний щит французької форми (чотирикутний, загострений до низу). На зеленому полі щита зображені перехрещені ріг достатку (наповнений плодами та заквітчаний) і кадуцей (золотий жезл із срібними крилами), оповитий зміями срібного кольору.

Пропорції герба: висота до ширини 8:7, заокруглені частини герба являють собою 1/4 кола з радіусом окружності, рівною 1/8 висоти герба. Кадуцей та ріг достатку розміщуються на діагоналях умовного прямокутника геральдичного щита, перехрещуючись у його центрі. Схрещені по діагоналі (андріївським хрестом) ріг достатку та кадуцей утворюють ініціал назви міста.

Зелений колір у геральдиці символізує надію, радість, достаток. Ріг достатку символізує природні багатства. Кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентерів. Змії, що оповили кадуцей, символізують мудрість.

Гербом Харкова в перший період його історії як полкового міста-фортеці (1654–1765) вважається чорне зображення натягнутого лука із стрілою на золотому полі картуша, згадане в «Хроногеографическом описании города Харькова» Максима Горленского (1767 год): «Місто Харків здавна носить у гербі натягнутий лук зі стрілою». Зустрічається опис герба й з іншою колірною гамою: «На зеленому полі щита — жовтий лук. Тятива туго напнута, стріла готова поцілити у ворога».[1] Можливо герб Харкова походить від герба Дорошенків^{[джерело?]}.

Поштова марка України до 350-річчя Харкова із зображенням герба міста, Благовіщенського собору, Держпрому та Успенського собору. 2004

Герб Слобідсько-Української губернії, що служив також міським гербом Харкова, був розроблений 1775 року геральдмейстером князем Михайлом Щербатовим і затверджений 21 вересня 1781 року Катериною ІІ як герб Харківського намісництва (з 1796 — знову Слобідсько-Українська губернія, з 1835 — Харківська губернія).

Він являє собою чотирикутний геральдичний щит, загострений знизу, подібна форма також називається французькою. На зеленому тлі щита зображені перехрещені ріг достатку і золотий кадуцей зі срібними крилами (символ бога торгівлі Меркурія), оповитий зміями срібного кольору.

Указом Олександра ІІ від 5 липня 1878 року герб губернії, як такий, що не відповідає геральдичним нормам (критику викликало, зокрема, зображення кадуцея), був замінений новим варіантом, складеним бароном Бернгардом Кене. Він зображував на срібному щиті чорну відірвану кінську голову із червленими очима та язиком, що означає кінські заводи губернії; у червленій главі щита — золота з шістьма променями зірка, що символізує університет між двома візантійськими монетами, що означають торгівлю й багатство. Щит був оточений золотими дубовими листками, з'єднаними андріївською стрічкою та увінчаний імператорською короною. У верхній частині гербів повітових міст губернії, однак, як і раніше, поміщалося зображення рогу достатку та кадуцея.

Новий герб викликав протести містян, і 21 травня 1887 року за клопотанням Харківського дворянства місту було повернено катерининський, що зберіг, однак, обрамлення нового герба — корона й дубові листи з Андріївською стрічкою. Він проіснував до проголошення Радянської влади.

26 грудня 1968 року VIII-ою сесією Харківської міської ради депутатів XI скликання був затверджений радянський герб міста, укладений заслуженим художником УРСР професором Євгеном Єгоровим. На білому полі (символ миру) було зображено золоте колосся, символ достатку й урожайності полів Слобожанщини, на тлі золотих орбіт електронів, що символізують науку міста, у якому вперше було розщеплено атомне ядро. У верхній частині щита був поміщений червоно-блакитний прапор УРСР, поверх якого розташовані зображення зубчастого колеса — символ індустрії — і назва міста російською мовою. В народі цей герб отримав прізвисько Опромінений колос.

14 вересня 1995 сесією Харківської міської ради народних депутатів за останні два сторіччя втретє був прийнятий герб із зображенням кадуцея та рогу достатку як найтрадиційніший в історії міста.

• Прапор Харкова
• Харків

• Українська геральдика