Герман Шварц

Карл Герман Амандус Шварц (Німецька: [ˈhɛʁman ˈʃvaʁts] ; 25 січня 1843 — 30 листопада 1921) німецький математик, відомий своєю роботою в комплексному аналізі.

Карл Герман Амандус Шварц
Karl Hermann Amandus Schwarz

Karl Hermann Amandus Schwarz
Народився (1843-01-25)25 січня 1843
Хермсдорф, Сілезія
Помер 30 листопада 1921(1921-11-30) (у віці 78 років)
Берлін, Веймарська республіка
Поховання Груневальдський цвинтарd
Місце проживання Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Берлінський технічний університет і Гумбольдтський університет Берліна[1]
Галузь Математика
Заклад Геттінгенський університет, Університет Мартіна Лютера, Гумбольдтський університет Берліна, Цюрихський університет і Федеральна вища технічна школа Цюриха
Вчителі Карл Веєрштрасс
Відомі учні Erhard Schmidtd і Elizaveta Litvinovad[2]
Членство Леопольдина, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Російська академія наук, Баварська академія наук, Туринська академія наук[3] і Q106178641?
Відомий завдяки: Нерівність Коші — Буняковського
Діти Ottilie Bertha Augusta Schwartzd
Нагороди Honorary doctor of ETH Zürich

 Герман Шварц у Вікісховищі

Біографія

Карл Герман Амандус Шварц народився в Гермсдорфі, Сілезія (нині Єжманова, Польща).

Навчався в гімназіїї в Дортмунді. Основним його захопленням у цей час була хімія. З метою більш глибокого її вивчення, він поступив у Берлінський технічний університет. Проте, через вплив відомих математиків Вейєрштрасса та Куммера (на дочці останнього Шварц одружився 30 червня 1912 року), увагу Шварца привернула математика, а точніше геометрія. Він захистив докторський ступінь з філософії в університету Берліну в 1864 році, його консультували Ернст Куммер та Карл Вайерштрас[4]. У період з 1867 по 1869 р. Працював в університеті Галле, потім у Швейцарській федеральній політехніці[5]. З 1875 року Працював в Геттінгенському університеті займаючись предметами комплексного аналізу, диференціальної геометрії та варіаційного числення. Помер у Берліні.

Досягнення

Твори Шварца включають «Bestimmung einer speziellen Minimalfläche», який був схвалений Берлінською академією в 1867 році і надрукований в 1871 році, і «Gesammelte mathematische Abhandlungen» (1890).

Крім усього іншого, Шварц вдосконалив доведення теореми Рімана про відображення розробив особливий випадок нерівності Коші — Шварца і довів те, що куля має меншу площу поверхні, ніж будь-яке інше тіло з рівним об'ємом[6]. Це доведення у майбутньому дозволило Емілю Пікару створити метод розв'язання диференціальних рівнянь (теорема Пікара — Лінделефа)[7].

У 1892 році він став членом Берлінської академії наук та професором Берлінського університету, серед його студентів є такі відомі історичні постаті як Ліпот Феєр, Пол Кобі та Ернст Цермело. Загалом він консультував 20 аспірантів[4].

З його іменем пов'язують багато математичних ідей та методі, зокрема:

Публікації

Примітки

  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. https://books.google.cat/books?id=nGj0BwAAQBAJ — С. 30.
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. The Mathematics Genealogy Project - Hermann Schwarz. www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu. Процитовано 22 травня 2016.
  5. Chang, Sooyoung (1 січня 2011). Academic Genealogy of Mathematicians (англ.). World Scientific. с. 77–78. ISBN 9789814282291.
  6. Schwarz, Hermann Amandus (1884). Proof of the theorem that the ball has less surface area than any other body of the same volume. News of the Royal Society of Sciences and the Georg-August-Universität Göttingen 1884: 1–13.
  7. O'Connor, J. J.; Robertson, E. F. Schwarz biography. www-gap.dcs.st-and.ac.uk. The MacTutor History of Mathematics. Процитовано 22 травня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.