Герсдорфіт

Герсдорфіт (рос. герсдорфит; англ. gersdorffite; нім. Gersdorffit m) — мінерал, сульфід-арсенід нікелю, група кобальтиту. Руда нікелю.

Герсдорфіт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1]
IMA-номер IMA1986 s.p.
Хімічна формула NiAsS
Nickel-Strunz 10 2.EB.25[2]
Dana 8 2.12.3.2
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
Твердість 5,5
Густина 5,9 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь Johann Rudolf Ritter von Gersdorffd[2]
 Герсдорфіт у Вікісховищі
Герсдорфіт

Етимологія та історія

Мінерал був знайдений в 1845 році поблизу Шладмінг в Австрії. Названий на честь гірничого спеціаліста і підприємця у Йоганна фон Гердорфа (1781–1849)[3], власника шахти, де мінерал був знайдений.

Загальний опис

Хімічна формула: NiAsS; Ni може заміщуватися Fe та Co. As заміщується Sb. Сингонія кубічна. Кристали октаєдричні, кубооктаедричні або пентагондодекаедричні. Зустрічаються пластинчасті та зернисті агрегати. Твердість 5,5. Густина 5,9. Блиск металічний, срібний до сіро-сталевого. Тьмяний. Риса сірувато-чорна. Крихкий. Непрозорий. Добрий провідник електрики. Ізотропний.

Асоціація: нікелін, нікель-скутерудит, кобальтит, ульманіт, маухерит, льолінгіт, мінерали платинової групи, мілерит, пірит, марказит, халькопірит.

Різновиди: β-ґерсдорфіт (відміна ґерсдорфіту, яка містить арсену більше, ніж сірки).

Поширення

Утворюється у гідротермальних жилах при середніх температурах, де знаходиться разом з іншими сульфідами та нікелевими мінералами. Зустрічається з арсенідами нікелю та кобальту.

Знайдений в районі Шладмінгу[4] та в Ольсі, Фрайзах, Каринтія (Австрія). У Німеччині (Північний Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Гессен, гори Гарц та ін.), Словаччині, Шотландії, Ірландії, США (штат Монтана), Канаді (провінція Онтаріо), Болівії (Кочабамба), Марокко, Південній Австралії. В Україні зустрічається в складі нікелевих руд, зокрема, в середньому Подніпров’ї.

Див. також

Примітки
  1. Bayliss P. Subdivision of the pyrite group, and a chemical and X-ray-diffraction investigation of ullmannite // The Canadian Mineralogist — 1986. — Vol. 24. — P. 27–33. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Johann Rudolf Ritter von Gersdorff
  4. 64 км на південний схід від Зальцбурга, Штирія

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Герсдорфіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Герсдорфіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 298–300.
  • Bayliss, P. (1982) A further crystal structure refinement of gersdorffite. Amer. Mineral., 67, 1058–1064.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.