Глухий ясенний африкат

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.

Voiceless alveolar sibilant affricate
t͡s
t͜s
Номер МФА 103 132
Кодування
HTML (decimal) ʦ
Юнікод (hex) U+02A6
X-SAMPA ts
Кіршенбаум ts

Назва
  • Глуха альвеолярна африката
  • Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
  • Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
  • Глуха ясенна африката
  • Глухий ясенний африкат
  • Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

Властивості глухого ясенного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
німецька[1]Zweck[t͡sv̥ɛk]метаДив. німецька фонетика
італійська[2]grazia[ˈɡrät̚t͡sjä]благодатьДив. італійська фонетика
іспанська (Чилі)ancha[ˈänt͡sä]широкаУ стандартній мові — /t͡ʃ/. Див. іспанська фонетика

Зубний ламінальний ясенний
  • Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
баскська[3]hotz[o̞t̻͡s̪]холодДив. баскська фонетика
білоруська[4]цеканне[ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe]цеканняДив. білоруська фонетика
болгарськацена[t̻͡s̪ɛˈn̪a]ціна
вірменська (східна)[5]ցանց[t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ]сіткаДив. вірменська фонетика
верхньолужицька[6]cybla[ˈt̻͡s̪ɪblä]цибуля
іспанська (Мексика)exterior [e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r]екстер'єр
китайська (мандарин)[7][8]早餐 / zǎocān[t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥]сніданокДив. китайська фонетика
латвійська[9]cena[ˈt̻͡s̪en̪ä]цінаДив. латвійська фонетика
македонська[10]цвет[t̻͡s̪ve̞t̪]квіткаДив. македонська фонетика
польська[11]co[t̻͡s̪ɔ]що?Див. польська фонетика
румунська[12]preț[pre̞t̻͡s̪]цінаДив. румунська фонетика
російська[13]царь[t̻͡s̪ärʲ]царДив. російська фонетика
сербська[14][15]циљ[t̻͡s̪îːʎ]цільДив. сербська фонетика
словацькаcudzí[ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː]чужий
словенська[16]cvet [t̻͡s̪ʋéːt̪]цвітДив. словенська фонетика
угорська[17]cica[ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ]кошеняДив. угорська фонетика
українська[18]цей[t̻͡s̪ɛj]—Див. українська фонетика
чеська[19]co[t̻͡s̪o̝]що?Див. чеська фонетика
чеченськацерг[t̻͡s̪erg]зуб

У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється аспірованому звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).

Ясенний невеляризований
  • Non-retracted alveolar [t͡s]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
абхазькахьаца[χaˈtsa]грабДив. абхазька фонетика
адигейськацэ[t͡sa]зуб
англійська (кокні)[20]tea [ˈt͡səˑi̯]чайДив. англійська фонетика
арабська (найді)[21]ك‍يف[t͡saif]як?
гебрейськаצבע[ˈt͡se̞vä]колірДив. гебрейська фонетика
голландська (Гронінген)mat[ˈmat͡sʰ]матаДив. голландська фонетика
грузинська[22]კაცი[kʼɑt͡si]чоловік
грецькаκορίτσι[ko̞ˈɾit͡si]дівчинаДив. грецька фонетика
данська[23]to[ˈt̻͡s̺oːˀ]дваЗазвичай — /tˢ/ або /t/. Див. данська фонетика
есперантоceceo[t͡seˈt͡seo]цецеДив. фонетика есперанто
кабардинськацы[t͡sə]волосся
кантонська擠 / zai1[t͡sɐi˥]вичавитиДив. кантонська фонетика
люксембурзька[24]Zuch[t͡suχ]поїздДив. люксембурзька фонетика
мальтійськаzokk[t͡sokː]стовбур
маратхіचव[t͡səv]смакДив. фонетика маратхі; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/
французька (Квебек)petit[pət͡si]маленькийАлофон /t/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японськаつなみ / tsunami[t͡su͍namʲi]цунаміДив. японська фонетика

Примітки
  1. Mangold, (2005), pp. 50 and 52.
  2. Canepari, (1992), pp. 75–76.
  3. Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  4. Padluzhny, (1989), p. 48-49.
  5. Kozintseva, (1995), p. 6.
  6. Šewc-Schuster, (1984), pp. 22 and 38).
  7. Lee та Zee, (2003), pp. 109-110.
  8. Lin, (2001), pp. 17-25.
  9. Nau, (1998), p. 6.
  10. Lunt, (1952), p. 1.
  11. Rocławski, (1976), pp. 160.
  12. Ovidiu Drăghici. Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie. Процитовано 19 квітня 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. Chew, (2003), p. 67.
  14. Kordić, (2006), p. 5.
  15. Landau та ін., (1999), p. 66.
  16. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  17. Szende, (1999), p. 104.
  18. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано 19 квітня 2013.
  19. Palková, (1994), pp. 234-235.
  20. Wells, (1982a), pp. 322-323.
  21. Lewis jr., (2013), p. 5.
  22. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  23. Grønnum, (2005), p. 120.
  24. Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.

Джерела
  • Bauer, Laurie; Warren, Paul; Bardsley, Dianne; Kennedy, Marianna; Major, George (2007). New Zealand English. Journal of the International Phonetic Association 37 (1): 97–102. doi:10.1017/S0025100306002830.
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2013). 7 South African. Practical Phonetics and Phonology (вид. 3rd). Routledge. с. 193–194. ISBN 978-0-415-50650-2.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010). Goizueta Basque. Journal of the International Phonetic Association 40 (1): 113–127. doi:10.1017/S0025100309990260.
  • Jacobson, Steven (1995). A Practical Grammar of the Central Alaskan Yup'ik Eskimo Language. Fairbanks: Alaska Native Language Center. ISBN 978-1-55500-050-9.
  • Kara, Dávid Somfai (2002). Kazak. Lincom Europa. ISBN 9783895864704.
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434.
  • Kordić, Snježana (2006). Serbo-Croatian. Languages of the World/Materials; 148. Munich & Newcastle: Lincom Europa. ISBN 3-89586-161-8.
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. ISBN 3895860352.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003). Standard Chinese (Beijing). Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 109–112. doi:10.1017/S0025100303001208.
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic.
  • Lin, Hua (2001). A Grammar of Mandarin Chinese. Lincom Europa. ISBN 3-89586-642-3.
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 9783411040667.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
  • Penhallurick, Robert (2004). Welsh English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 98–112. ISBN 3-11-017532-0.
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
  • Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007). An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 143–172. doi:10.1017/S0025100306002829.
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.