Граматика естонської мови

Чергування ступенів в естонській мові — це граматичний процес, який впливає на шумні приголосні у кінці наголошеного складу слова. За видами чергування приголосні у словах поділяються на дві групи, т.зв. «сильні» та «слабкі» залежно від граматичної форми: одні передбачають слабкий ступінь, інші — сильний. Передбачити, який ступінь буде вимагати форма, неможливо: їх треба лише запам'ятовувати або звіряти за словником. Проте не у всіх словах чергування ступенів є обов'язковим; зокрема у словах з коренем, який складається із трьох або більше складів, так само, як і у словах з односкладовим коренем, воно не потрібне.

Чергування ступенів надає складові додаткової довготи. Якщо склад є довгим, через сильний ступінь він стане наддовгим. Слабкий ступінь залежно від певних факторів може не мати додаткової довготи. У деяких словах чергування ступенів проявляється лише через наявність або відсутність додаткової довготи, у той час як самі приголосні не змінюються.

У цій статті додаткова довгота позначена символом ` перед голосним складу.

Принципи чергування довгих приголосних доволі прості:

• після коротких голосних сильний ступінь виражається через подвійний глухий приголосний, у той час слабкий ступінь — через один глухий приголосний;
• після довгих голосних або сполучення приголосних сильний ступінь виражається одним глухим приголосним, у той час як слабкий — дзвінким приголосним;
• подвійний глухий ss підпадає під чергування ступенів лише на кінці сполучення приголосних; у такому випадку в слабкому ступені один s випадає.

Принципи чергування ступенів для поодиноких дзвінких приголосних є більш різноманітними. Слабкий ступінь може взагалі виключити приголосний, що відобразиться на голосних та додасть додаткової довготи.

Також є чотири окремі асимілятивні зразки чергування приголосних:

Якщо приголосний у слабкому ступені випадає, голосні сусідніх складів можуть сполучатися. У такому випадку вони зазнають наступних змін:

• якщо перший голосний є довгим, він скорочується. Приклад: r`oog : r`oa, n`eedma : n`ean.

• якщо перший голосний — i, u або ü, він змінюється на e, o чи ö відповідно. Приклад: nuga : n`oa, s`aagima : s`aen, süsi : s`öe.
• якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на e, e переходить в j. Приклад: p`oeg : poja, `aeglema : ajelda.
• якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на u, u переходить у v. Приклад: h`aug : havi.
• якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на будь-який інший звук, другий голосний зникає, якщо він ідентичний. Приклад: t`eadma : t`ean, l`iug : l`iu.

Асибіляція — це зміна, яка відбулась у прото-фінській мові, в результаті якої сполучення ti перетворилось на si. Ця зміна більше не є продуктивною або передбачуваною, але її наслідки досі можна спостерігати у певних формах слів, зокрема у випадку, коли s з'являється там, де мав би бути t або d. Окрім цього це явище також спричинює появу нових принципів вищезгаданого чергування ступенів, коли s з'являється у певних формах як сильного, так і слабкого ступеню, наприклад:

• käsi, генітив (род. відм.) одн. käe, ілатив одн. kätte, партитив (частковий відмінок) мн. käsi.
• uus, ген. одн. uue, іл. одн. uude, парт. мн. uusi.
• vars, ген. одн. varre, іл. одн. varde, парт. мн. varsi.
• kaas, ген. одн. kaane, іл. одн. kaande, парт. мн. kaasi. Це також зразок іншої зміни у деяких словах, яка зникає перед s. Отже в асибільованих формах n випадає.
• kolmas, ген. одн. kolmanda. Тут також випадає n перед s.
• kaks, ген. одн. kahe, ілатив одн. kahte. У цьому випадку сполучення ht переходить у ks там, де наявна асибіляція.
• minema, форма 1 ос. одн. теп.часу lähen, форма 1 ос.одн. мин.часу läksin. Те саме, що було згадано вище.

Найчастіше номінатив позначає підмет фінітного дієслова, станівник або іноді також додаток. У складених словах перша частина слова може стояти у номінативі, хоча у таких випадках найчастіше вживається генітив.

Приклади:

• Maja on suur : будинок [є] великий

• See on maja : це [є] будинок

• Osta maja! : купи будинок!

Форма номінативу однини є основною (незмінною) формою усіх іменників естонської мови. Форма номінативу множини утворюється через додавання суфіксу -d до форми генітиву однини.

Генітив може позначати додаток, означення приналежності, а також використовуватися з післяйменниками або у якості першої частини складеного слова.

Приклади:

• Ostsin koera : я купив собаку

• Naabri kass : кіт сусіда

• Lennuki ees : перед літаком

• Lennukimootor : мотор літака

Від форми генітиву однини слова утворюються форми усіх інших відмінків однини, крім номінативу і партитиву; також, як вже зазначалося, від форми генітиву однини утворюється форма номінативу множини.

Форма генітиву множини утворюється через додавання суфіксу -de або -te до форми партитиву однини.

Партитив є типовим відмінком як фінської, так і естонської мов. Здебільшого форма цього відмінка використовується як додаток (певні дієслова вимагають після себе додаток у формі партитиву) та у такому разі позначає процес або дію, що триває. Також іменник у партитиві вживається після прийменників та усіх числівників окрім üks (один): üks raamat (одна книжка) - kaks raamatut (дві книжки).

Приклади:

• Näen lennukit : я бачу літак

• Keset raamatut : всередині книжки

Форми партитиву однини утворюються різними способами; одним із прикладів цього є додавання закінчення до форми генітиву однини: raamat; raamatu → raamatut (книжка), lennuk; lennuki → lennukit (літак), lind; linnu → lindu → lindu (птах).

Деякі мовознавці розглядають пролатив як або п'ятнадцятий відмінок естонської, або прислівникову форму . Він здебільшого вживається у художній та застарілій літературі, проте може зустрічатися і у звичайних словах та виражати, відношення виражене в українській прийменниками через, по, певним шляхом, аналогічне англійським конструкціям з прийменником by, напр.: meritsi (морем, по морю), meilitsi (по/через електронну пошту), jalgsi (пішки); käsitsi (руками, вручну).[2]

Приклади:

• Me suhtlesime meilitsi : ми спілкувалися через електронну пошту

• See tuli postitsi : це надійшло поштою

• Ma teen seda käsitsi : я роблю це [своїми] руками

• Ma reisin maitsi : я подорожую по суші (сушею)

Пролатив в естонській мові утворюється за допомогою закінчення -(i)tsi або -si, що додається до форми номінативу однини. Якщо іменник закінчується на приголосний, додається кореневий голосний, узятий з форми генітиву однини (зазвичай це -i). До слова, що закінчується на приголосний, додається -(t)si, а до слова, що закінчується на голосний, —- tsi. Якщо слово закінчується на подвійний голосний, напр. aa, тоді цей голосний скорочується і отримує суфікс -i- перед закінченням пролативу, напр. maitsi (через/по землі), töitsi (через/по роботі). Форми пролативу множини не існує, оскільки при випадку вживання цього відмінка немає потреби між розрізненням однини та множини.

Окрім пролативу, в естонській виділяють також інструктив, форми якого утворюються подібним чином. Ці два відмінки зазвичай не виділяються серед інших відмінків естонської мови.

Залежно від тлумачення виділяють від 6 до 8 місцевих відмінків із загальної кількості.

Відмінникові закінчення, що додаються до іменників, є наступними:

Зазначені закінчення додаються до кореня слова, який утворюється із:

• генітиву однини: для відмінків однини (окрім називного однини та множини та партитиву)

• партитиву однини: для родового відмінку множини
• генітиву множини: для усіх відмінків множини (окрім називного та партитиву)

Форми номінативу, генітиву та партитиву однини неможливо передбачити, їх треба звіряти за словником (оскільки може з'являтися чергування ступенів).

Форма генітиву однини завжди закінчується на голосний. Якщо вона утворюється від кореня, що закінчується на приголосний, до нього додається закінчення -a, -e, -i, -o, або -u. Форма партитиву однини може мати наступні закінчення: -d, -t, -a, -e, -i, -u.

Форма партитиву множини утворюється або від форми генітиву однини, або від форми партитиву однини і може отримувати наступні закінчення (деякі слова мають дві паралельні форми):

• -id: односкладові слова з довгими голосними aa, ee, õõ, uu, öö, ää, двоскладові слова із довгими голосними або закінченнями -em, -en, -el, -er, -ar, -ur, -e, -ne, -s або одно- чи трискладова форма генітиву однини, трискладові слова із закінченнями -ne, -s,
• -sid: односкладові слова з довгими голосними ii, üü або дифтонгом, двоскладові слова із короткими голосними, трискладові слова з закінченнями -um, -on, -er, -ar, -är, -ov, -nna,
• -e: слова із закінченнями форми партитиву однини -i, -u, -j, або закінчення форми партитиву однини -a із літерою u в попередньому складі,
• -i: слова з формою партитиву однини із закінченням -e, або формою партитиву однини із закінченням на приголосний із формою генітиву однини із закінченням -e, або форма партитиву однини із закінченням -a з попереднім складом, що містить голосні e, o, ä, ö, ü або дифтонг з одним із цих голосних у якості першої частини (ei, äi).
• -u: слова із формою партитиву однини із закінченням -a з попереднім складом, який містить голосні a, i, õ або дифтонги ei, äi.

Деякі слова мають коротку форму ілативу однини, яка може мати закінчення -de, -he, -hu, -a, -e, -i, -u. Якщо вона отримує закінчення на голосний, то він є таким самим, що і кінцевий голосний форми генітиву однини даного слова, але голосний (якщо він вже є довгим або дифтонгом) чи приголосний, що стоїть перед ним (якщо голосний короткий, а приголосний — короткий або довгий) подовжується до третього ступеня довготи і тим самим стає наддовгим. Якщо форма ілативу закінчується на -sesse, коротка форма матиме закінчення -sse.

Деякі слова також мають короткі форми ілативу, інесиву, елативу, алативу, адесиву, аблативу та транслативу множини. Якщо форма партитиву множини закінчується на -id, тоді коротким коренем множини є ця форма без -d (замість форми генітиву множини з закінченням -de-); якщо ж ця форма закінчується на голосний, тоді вона і є коротким коренем множини; якщо вона закінчується на -sid, то утворити коротку форму множини неможливо.

Слід зауважити, що до іменника додається закінчення -gi після кінцевого дзвінкого приголосного або голосного чи -ki після кінцевого глухого приголосного.

Нові іменники можуть бути утворені від вже існуючих іменників, прикметників та дієслів за допомогою суфіксів -ja (агент, від ma-інфінітиву), -mine (герундій, від ma-інфінітиву), -la, -nna, -tar, -ur, -stik, -ndik, -nik, -ik, -k, -ng, -lane, -line, -kene, -ke, -e, -ndus, -dus, -us, -is, -kond, -nd, -istu, -u.

Зразок відмінювання іменників в естонські мові на прикладі слова auto - автомобіль:

Інколи певні форми іменників (наприклад, kinnisilmi – з заплющеними очима, сліпо) відносять до вищезгаданого відмінка пролатива, якого у мові формально не існує. В естонській мові також нема акузативу (знахідного відмінка); замість нього використовується номінатив, генітив або партитив.

• особові — m(in)a – я, s(in)a – ти, t(em)a, t(em)a – він/вона/воно; m(ei)e – ми, t(ei)e – ви, n(em)ad – вони
• зворотні (номінатив-генітив-партитив, однина/множина) — ise - enese/enda - ennast/end; ise - eneste/endi - endid (себе)
• вказівні (номінатив-генітив-партитив, однина/множина) — see - selle - seda / need - nende - neid (цей), too - tolle - toda / nood - nonde - noid (той)
• питальні (номінатив-генітив-партитив): kes - kelle - keda (хто), mis - mille - mida (що), milline - millise - millist (котрий з багатьох), kumb - kumma - kumba (котрий з двох)
• неозначені (номінатив-генітив-партитив): keegi - kellegi - kedagi (хтось), miski - millegi - midagi (щось), mõni - mõne - mõnda (деякі), ükski - ühegi - ühtegi (неозначено-особовий займенник); mingi - mingi - mingit (хто/що завгодно), kumbki - kummagi - kumbagi (або інший)
• означальні (номінатив - генітив - партитив): kõik - kõige - kõike (кожен, весь), mõlemad - mõlema - mõlemat (обидва)

Зазначені вище відмінкові закінчення додаються до кореня прикметника, який утворюється за аналогічними принципами, що й у випадку з іменниками.

Основою вищого та найвищого ступенів порівняння є форма родового відмінка однини прикметника; якщо форма родового відмінку має два склади або перед закінченням -ke(se) стоїть голосний, тоді -ke(se) зникає, а голосний змінюється на -e. Форми генітиву та партитиву власне вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою закінчень -a та -at відповідно.

Нові прикметники можна утворити від вже існуючих слів за допомогою суфіксів:

• -v (активний дієприкметник теперішнього часу від -ma-інфінітиву)
• -nud (активний дієприкметник перфекту від -da-інфінітиву)
• -tav (пасивний дієприкметник теперішнього часу від дієприкметника на -tud)
• -tud (пасивний дієприкметник перфекту), а також -lik, -line, -lane, -ne, -ke, -kas, -jas, -tu.

Антоніми утворюються через додавання до прикметника префіксів eba- або mitte-. Eba- вважається єдиним префіксом естонської мови, у той час як mitte- часто може виступати у ролі самостійного слова, тобто конструкція mitte- + прикметник буде скоріше вважатися словосполученням. Водночас із цим для прикметника, утвореного від іменника або дієслова, антонім часто може утворений за допомогою суфіксів -tu або -matu.

Деякі прикметники при відмінюванні також мають коротку форму (keresse ~ kerre).

Прийменники вживаються:

• з генітивом: läbi (через), peale (з, за), üle (над), ümber (навколо)
• з партитивом: alla (під), enne (до, раніше), kesk / keset (серед, посеред), mööda (по, вздовж), piki (вздовж), pärast (після), vastu (проти)

• з термінативом: kuni (до)

• з абесивом: ilma (без)

•  з комітативом: koos / ühes (з, разом з)

Подані нижче закінчення додаються до кореня дієслова, який утворюється з:

• форми дійсного способу першої особи однини позитивної форми теперішнього часу (за допомогою відкидання закінчення -n): форми дійсного способу активного стану теперішнього часу, умовного способу активного стану теперішнього часу, наказового способу активного стану другої особи однини теперішнього часу;
• -ma-інфінітиву (за допомогою відкидання закінчення -ma; якщо корінь закінчується на приголосний, у формі третьої особи однини імперфекту додається -i- або -e- у формі однини називного відмінка дієприкметника; приголосний подвоюється, якщо він є коротким та передує короткому голосному; кщо корінь є двоскладовим і закінчується на -e або довгий голосний, то -s- випадає у формах всіх чисел та осіб , ei змінюється на i, довгий голосний стає коротким, а o, ö переходять в õ): форми дійсного способу активного стану позитивної форми імперфекту, квотативні (передача чужого мовлення) форми активного стану теперішнього часу;
• -da-інфінітиву (за допомогою відкидання -da / -ta / -a; довгі l, r на кінці переходять у короткі, у розмовному мовленні закінчення -nud скорочується до -nd): форми дійсного способу активного стану негативної форми імперфекту, дійсного способу активного стану плюсквамперфекту, наказового способу активного стану теперішнього часу (окрім форм другох особи однини та активного стану перфекту);
• дієприкметника пасивного стану перфекта (за допомогою відкидання закінчення -tud): форми пасивного стану

Форми ma- і -da-інфінітива треба звіряти за словником. Форми теперішнього часу та дієприкметники -tud утворюються за допомогою чергування ступенів.

Мa-інфінітив використовується після дієслів руху або дієприкметників і є відмінюваним: -ma (ілатив), -mas (інесив), -mast (елатив), -maks (транслатив), -mata (абесив).

Da-інфінітив вживається після дієслів, що виражають емоції, безособових конструкцій, частки et (щоб) та у якості підмета; також є відмінюваним: -des (інесив).

Словотвірні суфікси для дієслів: -ta- (перехідні дієслова/пасив), -u- / -i- (зворотні дієслова), -el- / -le- (частково перехідні), -ne- (транслатив), -ata- (моментане - дія, що є несподіваною та короткотривалою), -el- / -skle- (фреквентатив - дія, що повторюється), -tse- (тривала дія).

Примітка: дієслово + -gi (після кінцевого дзвінкого приголосного або голосного) / -ki (після кінцевого глухого приголосного), verb + küll (positive), дієслово + mitte (заперечна форма).

Числівники в естонській є змінюваними частинами мови. Вони мають три відмінки:

Після числівника 1 іменник вживається у номінативі однини, після інших — у партитиві однини.

Для інших числівників до форми генітиву додаються закінчення -s, -nda та -ndat відповідно.

До незмінюваних частин мови в естонській належать прислівники, післяйменники, сполучники та частки.

Прислівник в естонській мові виражає час, місце і спосіб дії або надає слову чи виразу смислового відтінку (Loen sinu artikli läbi. — Проглянь свою статтю.).

Зазначені нижче закінчення додаються до кореня прислівника, який утворюється від:

• форми генітиву однини прикметника (-sti, -ti, -ldi, -li, -kesi): генітивний тип,
• форми аблативу однини прикметника (-lt; деякі відмінюються також в алативі, адесиві та аблативі): аблативний тип.

Деякі прислівники є початковими або скороченими формами від колись існуючого інструктивного відмінка.

• вказівні (iлатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): siia - siin - siit (тут), sinna - seal - sealt (там), nüüd (now), siis (зараз), seega (thus), seepärast (тому)
• питальні (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): kuhu - kus - kust (де), millal (коли), kuidas (як), miks (чому)
• означені (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): kuhugi - kuskil - kuskilt (десь), kunagi (колись), kuidagi (якось)
• неозначені (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): ükskõik kuhu - ükskõik kus - ükskõik kust (будь-де), ükskõik millal (будь-коли), igatahes (будь-як)
• узагальнюючі (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): igale poole - igal pool - igalt poolt (усюди), alati (завжди)

Післяйменники вживаються:

• з генітивом (відмінювані) (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): alla - all - alt (під), ette - ees - eest (перед), juurde - juures - juurest (на, у), järele - järel - järelt (після), keskele - keskel - keskelt (посередині), kohale - kohal - kohalt (над), kõrvale - kõrval - kõrvalt (за), kätte - käes - käest (на, у, до), lähedale - lähedal - lähedalt (біля), peale - peal - pealt (на), sisse - sees - seest (у, в), taha - taga - tagant (за), vahele - vahel - vahelt (між), äärde - ääres - äärest (біля)

• з генітивом (невідмінювані): eest / jaoks (для, до), järgi (згідно з), kaudu (через), kohta (про), pärast (за, через (причина)), vastas (навпроти), vastu (проти), üle (над), ümber (навколо)

• з партитивом: mööda (повз, по)

• з елативом: alla (під), läbi (через), peale / saadik (до, по)