Границя функції в точці
Границя функції в точці — основоположне поняття математичного аналізу, зокрема аналізу функцій дійсної змінної, число, до якого прямує значення функції, якщо її аргумент прямує до заданої точки. Суворе математичне означення границі функції дається мовою δ-ε.
Розділи в | ||||||
Математичному аналізі | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Спеціалізовані |
||||||
Означення[1]
Означення за Коші
Нехай , — гранична точка множини A. Число a називається границею функції у точці , якщо
Позначення:
або
- при
Означення за Гейне
Число називають границею функції в точці , якщо для довільної послідовності , що збігається до числа , відповідна послідовність значень функції збіжна і має границею одне і теж саме число .
Односторонні границі
Одностороння границя — це границя функції однієї змінної в деякій точці, коли аргумент прямує до значення аргументу у цій точці окремо зі сторони більших аргументів (правостороння границя), або зі сторони менших аргументів (лівостороння границя). Тобто, є сенс говорити про односторонні границі функції у деякій точці тільки тоді, коли у цій точці лівостороння границя функції не дорівнює правосторонній.
- Правосторонню границю прийнято позначати наступним чином:
- Для лівосторонньої границі прийняті такі позначення:
- Використовуються також наступні скорочення:
- і для правої границі;
- і для лівої границі.
Див. також
Джерела
- Завало С. Т. (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа. с. 462. (укр.)
- М.О.Дзедзінський (2010). Математичний Аналіз для студентів. Львів: Листочок.
- Поняття границі функції // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 207. — 594 с.