Григорович-Барський Василь Григорович
Васи́ль Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський (Ба́рський[1], 1 (12) січня 1701, Літковичі — 7 (18) жовтня 1747, Київ) — український православний письменник та мандрівник.
Василь Григорович Григорович-Барський | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | Василь Григорович Барський | |||
Псевдо | Василій Київський, Плака, Альбов | |||
Народився |
1 (12) січня 1701 Літковичі | |||
Помер |
7 (18) жовтня 1747 (46 років) Київ | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |||
Magnum opus | «Мандри святими місцями Сходу з 1723 по 1747 рік» | |||
| ||||
Григорович-Барський Василь Григорович у Вікісховищі |
Біографія
Народився у заможній літківській купецькій родині. Близько 1715 року сім'я перебралася до Києва. Батько займався торгівлею, а також був старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Бажаючи вчитися, таємно від батька Василь пішов до ректора Феофана Прокоповича і вступив до Києво-Могилянської академії. У 1723 році через хворобу був змушений полишити навчання і відправитися на лікування до Львова. Там вступив до класу риторики єзуїтської академії.
У 1724 році рушив у мандри, які тривали 24 роки. Відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон. У 1726 році дістався до Палестини. Побував у Єрусалимі, на Синайській горі, Кіпрі.
Вісім місяців Василь Григорович-Барський прожив у Єгипті, при дворі Патріарха Александрійського. У 1729—1731 роках мешкав у Триполі. Тут він вивчав грецьку мову. У 1734 році прийняв чернечий постриг та шість років провів на острові Патмос, де продовжив вивчення грецької мови та літератури.
У 1741 році — у зв'язку зі смертю батька — вирішив повернутися додому. Проте у травні 1743 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни Василь Григорович-Барський отримав місце священика при російському посольстві в Константинополі. Протягом 1744—1746 років перебував на Афоні, де отримав доступ до всіх православних бібліотек та монастирів.
У 1747 році Василь Григорович-Барський повернувся до Києва, де невдовзі помер. Був похований у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря.
Маршрут
За 24 роки подорожі подолав такий маршрут: Київ — Острог — Почаїв — Львів — Самбір — Кошиці — Пешт — Відень — Венеція — Салоніки — острів Кіпр — острів Патмос — Константинополь — Бухарест — Ясси — Київ. Був в Італії, Палестині, Єгипті, Сирії і двічі на грецькій горі Афон. Замітки доповнював власними малюнками та схемами. За ними згодом викладали образотворче мистецтво в Києво-Могилянській академії.
Творча спадщина
- Мандри святими місцями Сходу з 1723 по 1747 рік
- Листи до рідних.
Історія досліджень
Одним із перших дослідників творчості Василя Григоровича-Барського був церковний дипломат із Полтавського полку Леонтій (Яценко), труди якого були виявлені в московському архіві Дмитром Яворницьким.
Примітки
- Приставку Григорович прізвище Барський отримало від імені батька Василя — Григорія. В листах до рідних мандрівник підписувався Василь Барський.
Джерела
- Матях В. М. Григорович-Барський Василь Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 201. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Василий Киевский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Василь Григорович-Барський — ревний католик і правовірний мусульманин
Посилання
- Барський Василь Григорович // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 73-74. — 1000 екз.