Гринява

Розташування

Гринява розкинулась у Карпатах вздовж річок Білого Черемошу і Пробійни, за 47 км від районного центру Верховина та 82 км від залізничної станції Вижниця.

Історія

Засноване село в 1702 році. Згадується у Йосифінській метриці 1785—1788 років. У 1922 році село відоме під назвою Ясенів Горішній (пол. Ясенів-Гурний).

Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні.

У 1916 році через село проходив полк російської армії, у якому служив В. І. Чапаєв.

Гринявці були учасниками повстання проти Польщі у квітні 1920 року.

На 01.01.1939 в селі проживало 2600 мешканців, з них 2600 українців, 45 поляків, 25 євреїв[1]. Село було адміністративним центром ґміни Косівського повіту Станіславського воєводства.

Під час Другої світової війни і довгі роки після війни жителі села чинили опір окупантам. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[2] 4 жовтня 1954 року як герой загинув 37-річний житель села повстанець Яків Гречук («Сміхолист»)[3].

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Штубей Гринявської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Високий.[4]

12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1031 особа, з яких 491 чоловік та 540 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 896 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська 99,34 %
російська 0,55 %

Відомі люди

У Гриняві жив і вчився кандидат технічних наук, професор Ростислав Стефанович Курендаш, засновник та завідувач кафедри Прилади точної механіки (Кафедра «Прилади точної механіки» (ПТМ) cтворена в 1965 році. Першим її завідувачем був професор Курендаш Р. С. (1965—1976 рр.)[8]), багаторічний декан Механіко-машинобудівного факультету Львівського політехнічного інституту. Автор багатьох наукових праць та патентів.

Географічні особливості

Основою побуту селян є лісівництво і тваринництво, а також збирання дикорослих ягід і грибів. Внаслідок наявності складних природно-кліматичних умов Карпатських гір в селі досі збереглися традиційні зразки дерев'яної архітектури: житлові будинки та господарські споруди[9].

Церква

Свято-Успенський храм юридично належить до УПЦ. У грудні 2019 року храм було підпорядковано ПЦУ, настоятель протоієрей Ігор Фенчук. Відбувалися сутички між РПЦ та активістами Правого Сектора[10][11].

Відомі люди

Народилися

Померли
  • Дубик Роман-«Боєвір» — український військовик, командир сотні у Буковинському курені УПА.

Див. також

Примітки
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 40.
  2. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  3. Іван КМЕТЮК. Останні роки партизанської боротьби в Галичині. — «Галичина», 12 жовтня 2017 року.
  4. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  8. Історія кафедри приладів точної механіки.
  9. Шкрібляк П. Визначні місця Верховинщини. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2013.
  10. У Гриняві активісти ПЦУ, відібравши у громади УПЦ один храм, захопили і другий. 112.ua (uk-UA). Процитовано 30 січня 2020.
  11. У селі Гринява Верховинського району радикали захопили храм УПЦ. Івано-Франківська єпархія (uk-UA). 16 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2020.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.