Лотоцький Олександр Гнатович

Олекса́ндр Ігна́тович Лото́цький (нар. 9 (21) березня 1870(18700321), Бронниця, Подільська губернія, Російська імперія пом. 22 жовтня 1939, Варшава, Генеральна губернія) — український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, науковець.

Лотоцький Олександр Ігнатович
Олександр Лотоцький
Псевдо O. Ljuben‘kyj[1]
Народився 9 (21) березня 1870(1870-03-21)
Бронниця, Могилів-Подільський район, Вінницька область
Помер 22 жовтня 1939(1939-10-22) (69 років)
Варшава, Генеральна губернія
Поховання Православне кладовище у ВаршавіЦвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)
Громадянство Російська імперіяУНРДруга Річ Посполита
Національність українець
Діяльність письменник, публіцист, науковець
Alma mater Київська духовна академія
Мова творів українська
Партія Українська демократична партія
Батько Лотоцький Гнат Олександрович
У шлюбі з Німфодора Мефодіївна Руденко
Діти Токаржевська-Карашевич Оксана Олександрівна

 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Олександр Лотоцький народився 9 березня 1870 р. в с.Бронниці біля Могилева на Поділлі у сім'ї православного священика Гната Лотоцького. Лотоцькі належали до давнього боярського і військово-земянського роду, відомого з XV ст. та спорідненого з князями Друцькими, Соколинськими, Юрагами-Гедройцями ітд[2]. Мати — донька відомого протоієрея Северіяна Дложевського, вихованка приватного польського пансіону[3].

Закінчив Київську Духовну академію (1896).

У 1900-1917 рр. — урядовець державного контролю у Києві та Санкт-Петербурзі. Секретар благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг. Член Товариства Українських Поступовців. У 1917 — один з організаторів Української Національної Ради у Петрограді, російський губерніальний комісар Буковини та Покуття. Восени 1917 р. генеральний писар Генерального Секретаріату України.

Співзасновник видавництва «Вік», ініціатор повного видання «Кобзаря» 1907 р. та рішення Російської Академії наук «Об отмене стеснения малорусского печатного слова» 1910 р.

Фотографія О. Лотоцького з його особового фонду в зібраннях НБУВ.

На початку 1918 — Державний контролер УНР. В другій половині жовтня 1918 в результаті реорганізації Ради міністрів й включення до нового кабінету Ф. Лизогуба «групи національно свідомих діячів», міністром ісповідань став Олександр Гнатович Лотоцький.

У 19191920 рр. — голова дипломатичної місії УНР в Османській імперії. Як міністр ісповідань за Директорії домігся проголошення автокефалії Української православної церкви 1919 р.

У 19271930 рр. — міністр внутрішніх справ уряду УНР в екзилі. У 19291939 роках викладав історію слов'янських і румунської Православних Церков на Студіумі православного богослов'я Варшавського університету. Засновник і директор Українського Наукового Інституту у Варшаві (19301938). Друкувався у варшавському двомісячнику «Sprawy Narodowościowe», журналах «Przegląd Współczesny», «Elpis», «Тризуб», «Записки НТШ», «Духовна Бесіда» та інших.

Творчий доробок

Автор художніх творів «Батьків гріх», «Заручини», «Сестра», «Сільський сатирик»; мемуарів «Сторінки минулого» (1932—1934), «У Царгороді» (1939); казок для дітей «Пригоди Вовка неситого», «Зайчик-Побігайчик», «Лисичка-сестричка»; хрестоматії дитячої літератури «Вінок» (1905, 1911); «Колобок»(1916); перекладів грузинських поетів; праць «Життя Ісуса Христа» (1918), «Північний вогник. 1898—1918» (1918), «Українські джерела церковного права» (1931), двотомної праці «Автокефалія» (1935, 1938) та інших творів.

Окремі видання:

Книга «Українське питання»

У 1914 році, завдяки зусиллями співробітників московського журналу «Украинская Жизнь» (укр. Українське життя) було видано книгу-збірку Українське питання.[4] Статті у збірнику були анонімними й позначені просто як "укладені працівниками журналу "Українське Життя", однак справжніми авторами були Леонід Жебуньов, Петро Стебницький та Олександр Лотоцький.

Сім'я

Вшанування пам'яті

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 145 років із дня народження відзначалося на державному рівні.[5][6]

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. Токаржевський-Карашевич Ів. Олександер Лотоцький як дипломат // Лицар праці і обов'язку: Зб. присв., пам'яті проф. Олександра Лотоцького-Білоусенка. Торонто; Нью-Йорк, 1983. С. 57.
  3. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. ст. І. М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. — К.: Либідь, 1993. — 592 с.; іл. («Пам'ятки історичної думки України») ISBN 5-325-00075-6.
  4. Москва// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
  5. Політика / Голос України. — К., № 29 (6033) від 18 лютого 2015. — С. 4
  6. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році

Джерела та література

  • В. П. Швидкий. Лотоцький Олександр Гнатович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 277. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Д. В. Веденєєв. Лотоцький Олександр Гнатович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  • В. І. Головченко. Лотоцький Олександр Гнатович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Коровицький І. Олександер Лотоцький у Варшаві в рр. 1929-39 // Лицар праці і обов'язку: Збірник, присвячений пам'яті Олександра Лотоцького-Білоусенка. — Торонто — Нью-Йорк: Євшан-зілля, 1983. — 190 с.
  • Лотоцький Олександер // Енциклопедія українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1379.
  • Погребенник Ф. П. Лотоцький Олександр Гнатович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. -К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 231—232.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Биковський Л. Мої побачення з Олександром Лотоцьким: вплив Ол. Лотоцького і його творів на мене / Л. Биковський // Український історик. – Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен: Накл. УІТ; Друк. «Logos», 1979 – Рік 16. Ч. 1–4 (61–64). – С. 102– 107.
  • Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. Т. 4: ХХ ст. / І. Власовський. – Ню Йорк; Бавнд Брук : УПЦ у США, 1975. – Ч. 2. – 416 с. – Зі змісту: проф. Лотоцький О. Г., про нього. – С. 19, 28, 79, 82, 83, 84, 108, 116, 118, 158.
  • Власовський І. Проф. О. Г. Лотоцький, як церковний діяч / І. Власовський // Український православний календар на 1966 рік. – Бавнд Брук : УПЦ в США, 1965. – Рік 16. – С. 91–97.
  • Восьмий Собор УПЦеркви у США // Українське Православне Слово. – . Бавнд Брук, 1974. – Рік 25, ч. 11/12. – С. 6.
  • Гаюк С. Золотий ювілей УАПЦ: [текст урядової декларації міністра Ісповідань УНР Олександра Лотоцького]. Річник 21 / С. Гаюк // Український Православний календар на 1971 рік. – [Б. м.] : УПЦ в США, 1970. – С. 88–91.
  • Гордієнко Д. С. Постать Тараса Шевченка в житті і творчості Олександра Лотоцького / Д. С. Гордієнко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Святий Київ наш великий”, присвяченої 170 річчю перебування Тараса Шевченка у Києві (10 листопада 2016 р.). – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2018. – С. 227–247.
  • Дорошенко В. Мої шевченкознавчі праці / В. Дорошенко; редакція: Д. Горняткевич, В. Дорошенко, В. Порський, Д. Чижевський; обкл. П. Холодного // Шевченко. Річник 4. – Нью-Йорк : [накл. УВАН], 1955. – 48 с. : портр. – (Шевченківська конференція УВАН, 1955). – Зі змісту: О. Г. Лотоцький, про нього. – С. 35-36.
  • Дорошенко Д. Історія України, 1917–1923 рр. Вид. 2-ге / Д. Дорошенко. – Нью-Йорк: Булава, 1954. – Т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 року. – 424 с.: іл. – С. 4, 5, 7
  • Дорошенко Д. Мої спомини про давнє-минуле: (1901–1914 роки) / Д. Дорошенко. – Винипег : Тризуб, 1949. – С. 167 с.: портр. Зі змісту: Зріст політичної активности українського студенства в Петербурзі. «Революційна Українська Партія» і петербурське студенство: [О. Лотоцький] / Д. Дорошенко. – С. 45–51, портр.
  • Д. Р. Український Науковий Інститут у Варшаві / Д. Р. // Тризуб – 1930. – Рік 6. – Ч. 35 (243). – 21 вер. – С. 1–4.
  • Л. В. Бібліографічні нотатки / Л. В. // Український історик. – Нью Йорк; Мюнхен, 1967. – Рік 4, ч.1/2. – С. 125–126. – Рец.: Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Т. 1–4. 2-ге вид. / О. Лотоцький. – Нью Йорк: Вид-во УПЦ в США, 1966. – 277 + 481+292+175 с.
  • Лицар праці і обов’язку: збірник присвячений пам’яті проф. Олександра Лотоцького-Білоусенка / за ред. Богдана Гошовського; віньєтка Михайла Михалевича. – Торонто; Нью-Йорк: «Євшан-Зілля», 1983. – 190 с
  • Лотоцький Олександр // Українська мала енциклопедія / за ред. проф. Є Онацького. – Буенос-Айрес: накл. Адміністратури УАПЦ в Аргентіні, 1960. – Літери: ЛЕ–Ме. – С. 863.
  • Лотоцький Олександр Гнатович – український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, історик, економіст // Провідники духовності в Україні: довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 57–59.
  • Мартирологія українських церков: у чотирьох томах. Т. 1: Українська православна церква: Документи, матеріяли, християнський самвидав України / упорядкували і зредагували Осип Зінкевич і Олександер Воронин. – Торонто; Балтимор : Смолоскип ім. В. Симоненка, 1987. – 1207 с.: фото. – Бібліогр. : с. 1065–1193. Зі змісту: [Лотоцький Олександр Гнатович, про нього] Змагання за автокефалію Української православної церкви. – С. 15, 16; До генези проголошення автокефалії. – С. 30; Кампанія Уряду УНР за визнання Української автокефальної православної церкви Царгородською Патріярхією. – С. 81–85; Виступ Міністра ісповідань Олександра Лотоцького про необхідність автокефалії Української церкви. – С. 607–608; Хронологія УАПЦ й інших православних церков на землях України, 1917–1986. – С. 997, 1001–1005, 1020.
  • Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-і роки ХХ століття) : монографія / В. Піскун ; ред. Т. Шептицька; Укр. іст. т-во; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Центр українознавства. – Нью-Йорк ; Київ : МП «Леся», 2006. – 668 с. – (Історичні монографії / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка; Т. 5).
  • Полонська-Василенко Н. Відродження Української Православної Автокефалії: [О. Г. Лотоцький, про нього] / Н. Полонська-Василенко // 50 річчя відродження Української автокефальної православної церкви, 1921 1971: Ювілейна книга. – Бавнд Брук : УПЦ в США, 1971. – С. 33–42.
  • Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1: (До половини XVII сторіччя) / Н. Полонська-Василенко. – Мюнхен: Укр. вид-во, 1972. – 591 с. – Джерела і бібліографія до історії початків козаччини. – С. 525–531. – Іменний покажчик / опрацював Роман Дебрицький. – С. 533–565. – Зі змісту: О. Г. Лотоцький, про нього. С.: 24, 27, 120, 177, 233–235, 296, 311, 321–324, 327, 330, 432.
  • Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2: (Від половини XVII сторіччя до 1923 року) / Н. Полонська-Василенко. – Мюнхен: Укр. вид-во, 1976. – 599 с. – Джерела і бібліографія. – С. 547–554. – Іменний покажчик / опрацювали Михайло Борис і Роман Дебрицький. – С. 555–580. – Назва парал. англ., нім., фр. – Зі змісту: О. Г. Лотоцький, про нього. С.: 248, 399, 423, 460, 468, 471, 473, 502, 505, 550, 551.
  • Смаль-Стоцький Р. Лотоцький Олександер // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1379—1380.
  • Токаржевський-Карашевич, Кн. Царгородські спомини (1919–1921 рр.) / Кн. Токаржевський Карашевич // Визвольний шлях. – Лондон, 1952. – Рік 5. – Ч. 7 (58). – С. 25–34. ЖВЗУ
  • Чикаленко Є. Спогади (1861–1907) / Є. Чикаленко. – Львів: Діло, 1925. – Ч. 1– 3. – 172 +139+126 с. Зі змісту: О. Г. Лотоцький, про нього: Ч. 1. – С. 115; Ч. 2. – С. 36, 106, 107, 134; Ч. 3. – С. 23, 25, 68, 85.
  • Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917) / Є. Чикаленко. – Львів: Червона Калина, 1931. – 508 с. – Зі змісту: О. Г. Лотоцький, про нього: с. 36, 214, 222, 223, 268, 290, 414, 425.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.