Помічна

Помічна́ — місто в Україні, Добровеличківському районі Кіровоградської області. Значний залізничний вузол.

Помічна
Герб Помічної Прапор Помічної
Помічнянська міська рада
Основні дані
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район Добровеличківський район
Код КОАТУУ: 3521710300
Засноване 1 серпня 1868
Статус міста з 14 травня 1967 року
Населення 8 750 (01.01.2021)[1]
Площа 8,15 км²
Поштові індекси 27030
Телефонний код +380-5253
Координати 48°14′36″ пн. ш. 31°24′22″ сх. д.
Водойма р. Чорний Ташлик
День міста перша неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Помічна
До обл./респ. центру
 - фізична 70 км
Міська влада
Адреса 27030, м. Помічна, вул. Перемоги, 91
Вебсторінка Офіційний сайт Помічнянської міської ради
Міський голова Антошик Микола Миколайович

Помічна у Вікісховищі

Карта
Помічна
Помічна

Географія

Місто розташоване на відстані близько 70 кілометрів на південний-захід від обласного центру Кропивницького, 24 км від геометричного центру України в смт Добровеличківка, на Придніпровській височині. За 9 км на захід від міста тече притока Синюхи Чорний Ташлик.

Історія

Рідна мова населення Помічної за даними перепису 2001 року

У 1775 році після ліквідації Запорізької Січі козаки, покинувши козацькі зимівники, селилися по слободах, перетворюючись на селян.

Однією з таких слобід було сучасне село Помічна. Біля фортеці св. Єлисавети стояв гарнізон запорізьких козаків. Забезпечувало гарнізон продовольством село Помічна, надававши таким чином допомогу, «поміч», а звідси й пішла назва поселення «Помічна».

Місто Помічна засновану у зв'язку з пуском в експлуатацію першої залізничної колії. Першим, хто підняв клопотання про будівництво південної залізниці був Новоросійський генерал-губернатор, князь Михайло Воронцов.

Кінцевим пунктом південної залізниці була Одеса. Планувалося першу залізницю побудувати від Одеси до села Паркани. Другу — від Одеси до міста Ольвіополя, далі вести залізницю на Кременчук, Полтаву та Харків.

1 серпня 1868 року почала діяти залізнична колія, яка йшла через сучасне місто Помічна. 3 цього часу і веде відлік історія міста Помічна.

1877 року утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення прийняло назву Герасимівка від імені першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує по цей час, тоді з нього брали воду для паровозів.

Побудова залізничної колії Одеса-Бобринська (тепер імені Тараса Шевченка) сприяла тому, що в 1879 році роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями, яка була названа Помічною, назва взята від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.

У зв'язку з будівництвом залізниці Одеса-Бобринська у 1911-12 роках, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька житлових будинків. 1913 року відкрили трирічну школу. Поселення навколо станції швидко розросталося. На 1916 рік було вже 88 дворів і 375 чоловік населення. Помічна була адміністративною одиницею Піщанобрідської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.

1923 року обрано Помічнянську раду робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, яка входила до складу Новоукраїнського району Одеської губернії. З 17 лютого 1930 року Помічна входила до складу Піщанобрідського району.

18 березня 1944 року Помічна була звільнена від нацистських окупантів військами 2-го Українського фронту.

14 травня 1967 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста.

Транспорт

Помічна — значний залізничний вузол Центральної України. Поруч з містом проходить автошлях M-13 (Кропивницький — Кишинів).

Культура

Пам'ятки

Галерея

У центрі міста
Ринкова площа
Музей залізничної станції

Відомі уродженці

Орденоносці

Джерела

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Книга пам'яті
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.