Гусятин (село)
Гуся́тин — село в Україні, у Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 1311 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гусятинська сільська рада. Розташоване на лівому березі річки Збруч.
село Гусятин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район/міськрада | Чемеровецький район |
Рада | Гусятинська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1559 |
Населення | 1311 |
Площа | 3,134 км² |
Густота населення | 418,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31617 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°04′13″ пн. ш. 26°13′22″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
278 м |
Водойми | р. Збруч |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31617, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Гусятин, вул. Підлісна, 5 |
Карта | |
Гусятин | |
Гусятин | |
Мапа | |
Історія
В районі Гусятина виявлені поселення пізнього палеоліту та трипільської культури, 2 ранньослов'янські поселення черняхівської культури. Крім того, поблизу Гусятина знайдено 2 кам'яні слов'янські ідоли. Один з них — унікальна скульптура бога Рода-Святовита.
В історичних документах згадка про Гусятин належить до першої половини XVI століття.
У Гусятині народився керівник селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. Северин Наливайко (? — 1597).
Під час селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. повстанці розгромили замок магнатів Калиновських гербу Калинова і вигнали шляхетський гарнізон. Жителі Гусятина брали участь у повстаннях подільських селян, які відбувалися в період визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. За активну допомогу селянсько-козацьким загонам польсько-шляхетські війська в 1649 році вчинили розправу над місцевим населенням.
У 1772 р. містечко було розділене на дві частини: західна частина Гусятина опинилася під владою Австро-Угорської імперії, а східна - під владою Російської імперії.
26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду у Гусятині зупинялася на відпочинок Подільська група (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. Сюди до командувача прибули представники розвідчої роти Павла Сумарокова і подарували йому 3-х коней та зброю із захоплених у Голенищеві.
Місцева артіль була учасником довоєнних Всесоюзних сільськогосподарських виставок. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого 1940 року артіль нагороджено орденом Леніна.
У 1971 році кількість населення села становила 1655 осіб. В Гусятині знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Свердлова, який обробляв 2,1 тис. га орної землі, вирощував зернові та цукрові буряки, розводив велику рогату худобу, свиней, птицю.
13 жовтня 2013 року митрополит Антоній УКЦ КП у співслужінні священиків Чемеровецького та Ярмолинецького благочинь звершив освячення храму на честь Пантелеймона в селі Гусятин[1].
Пам'ятки природи
Гусятин лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Межує з горами Медобори — унікальною геолого-ботанічною пам'яткою природи державного значення.
Уродженці
- Ткач Борис Іванович (1935—2010) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, у 1980—1982 роки — командувач 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан.
Див. також
Джерела та література
- Василь В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область.
- Husiatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 222. (пол.) — S. 222. (пол.)