Калиновські гербу Калинова

Історія Калиновських була безпосередньо пов'язана з Поділлям і Брацлавщиною протягом майже 200 років. Володіли значними територіями. Представники цього роду брали діяльну участь на боці Корони у військових кампаніях Визвольної війни 1648—1654 років. У той самий час Калиновські приклали неабиякі зусилля задля укріплення південних кордонів Брацлавського воєводства на початку XVII століття, будівництва нових міст та замків, спорудження монастирів-кляшторів та багато іншого.

На Поділлі Калиновські заявили про себе в середині XVI століття, коли брати Кшиштоф, Ян, Марцін придбали маєтки поблизу Кам'янця. Наймолодший з них, Марцін Калиновський (старший) — «дідич Нефедовців і Гумінців» — став засновником гетьманської лінії Калиновських. Невдовзі Калиновські з'являються на Брацлавщині.

У 1590–1596 роках Марцін Калиновський став власником значних територій на лівому узбережжі Дністра, перетворився у найбільшого землевласника Східного Поділля.

Його син Валентій Александр 1604 року отримав посади старости вінницького, брацлавського; пробув понад 9 років, розвинув при цьому бурхливу діяльність. Найперше Валентій Александр Калиновський відібрав у вінницьких міщан всі права на міські землі, перетворив їх землі на старостинську власність. Після пожежі у вінницькому замку В. А. Калиновський власним коштом будує новий замок і палац на острові Кемпа. За свідченням сучасників, палац вражав пишнотою та багатством і являв собою справжню прикрасу міста. У 1611 році В. А. Калиновський запросив до Вінниці отців-єзуїтів з Кам'янецького колегіуму, які досить оперативно вибудували свій монастир і розпочали місіонерську діяльність — боротьбу проти православ'я. У 1609 році згідно з рішенням сейму В. А. Калиновський придбав величезну безлюдну територію на сході Брацлавського воєводства — «пустелю Умань». В. А. Калиновський брав участь у багатьох битвах з ординцями, одержав за хоробрість уряд «генерала землі подільської». У 1620 році в битві з турецькою армією при Цецорі Валентій Александр Калиновський і син Войцех загинули. Решта синів — Адам, Єжи та Марцін — розділили родові землі між собою:

• Адаму дістались Нестервар (нині - Тульчин), Адамгород (нині - Тростянець) та Краснопілля (нині - Кирнасівка),
• Єжи став власником Немирова та Могилева,
• Марцін одержав фамільний замок у Гусятині.

Після Хмельниччини рід Калиновських деякий час ще мав вплив на Поділлі та Брацлавщині, проте невдовзі багатства Калиновських перейшли до інших рук (головним чином — до Потоцьких). Це ознаменувало втрату Калиновськими колишньої могутности, політичного авторитету.

Рід Калиновських був споріднений з князями Корецькими, шляхтичами Струсями, Потоцькими, Варшицкими (імовірно), Оссоліньскими, Лянцкороньскими, Зебжидовськими, Морштинами, Щавіньскими, іншими родами.

• Анджей (Єнджей) (1465–1531) — засновник роду, загинув у битві під Обертином.

1. Адріан
2. Ян — дідич Дятьківців та Кам'янки в Галицькій землі
   1. Ян — військовик
      1. Гелена — дружина ротмістра Миколая Потоцького (син Миколая Потоцького), потім — Прусіновського
   2. Марцін
      1. Валентій Александр Калиновський (? — 1620) — староста генеральний подільський.
         1. Адам, дружина Кристина Струсь
         2. Єжи, дружина Анна з Варшицких[1]
         3. Марцін Калиновський (1605–1652) — син Валентія Александра, гетьман польний коронний, чернігівський воєвода
            1. Самуель Єжи Каліновскі
   3. Кшиштоф, ж. — Малґожата Сіверська
      1. Ян Бартоломій, ж. — Софія Вяжбойська
         1. Ганна, — Адам Злачовський
         2. Катажина, — Ян Блажовський
         3. Маріана, — Кевліч
         4. Ева, м. — Каменецький
      2. Валентій (? — 1622), войський галицький, др. — Ева Дважицька
         1. дочка, — Бабінські
         2. Барбара, — Ян Черміньський гербу Рамульт[2]
         3. Зоф'я — Васильківський
         4. Ганна, — Жиравський
         5. дочка, — Вітвіцький
         6. Ян, мечник брацлавські в 1633
         7. Якуб, войський червоногородський 1635, дружина — Ядвига Сметанка
            1. Ганна, м. — Сіверський
            2. Валентій Ян, ж. — Є. Бидловська
               1. Кляра, чоловік — Павел Хамц
               2. Марцін — каштелян Кам'янця-Подільського, ж. — Ганна Катажина Тарновська
                  1. Людвік
               3. Александер — підчаший галицький, дружина — Стшемеська
               4. Антоній — 5-й син Валентія Яна, чесник галицький, дружина — Ґідзіньська (Ґє(е)ровська)

Також:

• Іґнацій — чесник галицький, староста лелювський, член Галицького станового сейму, cин ротмістра Валентія Юзефа (помер 1728) та вдови Анджея Фірлея Анни Лянцкоронської; діти:
  • Северин Ксаверій — граф (1818 р., надав цісар Франц І, член Галицького станового сейму[3]
• Ян — дідич Турки

• Захарченко Р. С. Калиновські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 34. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 151—157. (пол.)
• Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 51—64. (пол.)
• Niеsieсki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 2. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 761 s. — S. 462—466. (пол.)

• Історія магнатської родини Калиновських
• Калиновські
• Kalinowski (пол.)