Гіацинт (мінерал)

Гіацинт (мінерал)
	Гіацинт у Вікісховищі

Гіаци́нт (лат. hyacinthus від грец. υάκινθος) — мінерал.

Етимологія та історія

Назва — за однойменною рослиною, забарвлення квітів дикого різновиду якої нагадує колір цих каменів. Припускається, що від лат. hyacinthus через посередництво сер-в.-нім. jâchant походить і слово «яхонт»[1].

В українській науковій літературі гіацинт вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.).

Загальний опис

1) Мінерал класу силікатів, прозорий ювелірний різновид циркону густо-червоного, жовто-коричневого, оранжево-червоного або коричнево-червоного кольору. Твердість 6,5-7,5. Густина 3,9-4,7. Блиск алмазний. Гіацинт — дорогоцінний камінь IV -го порядку. Найбільші родовища в Таїланді, Камбоджі, В'єтнамі, Саха (РФ), Півд. Африці, на Уралі (РФ), в Шрі-Ланці, Мадагаскарі, Бразилії, Австралії.

2) Застаріла назва самоцвітів — яхонт.

Різновиди

Розрізняють:

гіацинт-ґранат (відміна гросуляру коричневого кольору);
гіацинт ґренландський (евдіаліт);
гіацинт іспанський (кварц червоного кольору);
гіацинт компостельський (відміна кварцу з Сантьяго-де-Компостела, провінція Ла-Корунья, Іспанія, забарвлена оксидами заліза у червоний колір);
гіацинт підробний (застаріла загальна назва гесоніту, спесартину, везувіану, залізистого кварцу);
гіацинт східний (торговельна назва корунду червонувато-жовтого кольору);
гіацинт-топаз (1. Торговельна циркону; 2. Те саме, що гіацинт східний).

Див. також

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гіацинт (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Гіацинт (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.