Гіпофосфітна кислота

Згідно будови молекули, сполука H₃PO₂ є одноосновною кислотою, тому для позначення кількості «кислотних» атомів гідрогену формулу інколи записують як HOP(O)H₂ або, рідше, H(H₂PO₂).

У молекулі кислоти може відбуватися явище таутомерії — вона ізомеризується до дигідроксиду фосфору.

Промисловий спосіб отримання гіпофосфітної кислоти включає взаємодію білого фосфору та розчину гідроксиду кальцію, доведеного до кипіння.[3] Утворені продукти в подальшому оброблюються сульфатною кислотою з утворенням малорозчинного сульфату кальцію:

${\displaystyle \mathrm {2P_{4}+Ca(OH)_{2}+6H_{2}O{\xrightarrow {t}}\ 3Ca(H_{2}PO_{2})_{2}+2PH_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {Ca(H_{2}PO_{2})_{2}+H_{2}SO_{4}\rightarrow 2H_{3}PO_{2}+CaSO_{4}\downarrow } }$

Очищений від осаду розчин концентрують за зниженого тиску. У продаж надходять розчини із концентраціями 50%, 30—32% та 10%.

Менш поширеним методом отримання кислоти є окиснення фосфіну йодом у водному розчині:

${\displaystyle \mathrm {PH_{3}+2I_{2}+2H_{2}O\rightarrow H_{3}PO_{2}+4HI} }$

Для отримання чистої, безводної кислоти, сполуку екстрагують з водного розчину у діетиловий етер, з якого виділяють у формі безбарвних легкоплавких кристалів.

При нагріванні понад 130 °C фосфітна кислота диспропорціонує із утворенням ортофосфатної кислоти і фосфіну:

${\displaystyle \mathrm {2H_{3}PO_{2}{\xrightarrow {130-200^{o}C}}\ H_{3}PO_{4}+PH_{3}\uparrow } }$

У водному розчині гіпофосфітна кислота дисоціює як одноосновна кислота:

${\displaystyle \mathrm {H_{3}PO_{2}\rightleftarrows H_{2}PO_{2}^{-}+H^{+}} }$; pK_a=1,2

Взаємодіє із лугами та гідроксидами, утворюючи ряд гіпофосфітів:

${\displaystyle \mathrm {H_{3}PO_{2}+NaOH\rightarrow NaH_{2}PO_{2}+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {H_{3}PO_{2}+NH_{3}\cdot H_{2}O\rightarrow NH_{4}H_{2}PO_{2}+H_{2}O} }$

Концентровані розчини кислоти проявляють сильні відновні властивості. В окисно-відновних реакціях окиснюється зазвичай до фосфітної кислоти:

${\displaystyle \mathrm {3H_{3}PO_{2(conc.)}+2CuSO_{4}+3H_{2}O\rightarrow 3H_{3}PO_{3}+2CuH+2H_{2}SO_{4}} }$

${\displaystyle \mathrm {H_{3}PO_{2(conc.)}+2AgNO_{3}+H_{2}O{\xrightarrow {50^{o}C}}\ H_{3}PO_{3}+2Ag\downarrow \ +2HNO_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {3H_{3}PO_{2(conc.)}+As_{2}O_{3}{\xrightarrow {HCl}}\ 3H_{3}PO_{3}+2As\downarrow } }$

Відновлюється активним воднем (в момент його виділення в результаті взаємодії металу та кислоти) до фосфіну:

${\displaystyle \mathrm {H_{3}PO_{2}+4H^{0}{\xrightarrow {Zn+HCl}}PH_{3}+2H_{2}O} }$

Гіпофосфітна кислота застосовується як ефективний відновник (наприклад, при нікелюванні металів), а також стабілізатора у виробництві поліамідів, полівінілхлориду, поліуретанів.

• Фосфін
• Таутомерія

• Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — P. 513-514. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Fee D. C., Gard D. R., Yang C. Phosphorus Compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 18. — P. 375. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.16081519060505.a01. (англ.)
• Bettermann G. Phosphorus Compounds, Inorganic // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 5. — DOI:10.1002/14356007.a19_527. (англ.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
• Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)