Гірськомарійський район

Гі́рськомарі́йський район (рос. Горномарийский район, марій. Курыкмарий кундем) — адміністративна одиниця Республіки Марій Ел Російської Федерації.

Гірськомарійський район
рос. Горномарийский район
марій. Курыкмарий кундем
Герб Гірськомарійського району Прапор Гірськомарійського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Республіка Марій Ел
Утворений: 10 жовтня 1931 року
Населення: 21224 особи (2019)
Площа: 1971,47 км²
Густота населення: 10,77 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Козьмодем'янськ
Кількість сільських поселень: 10
Кількість сіл та присілків: 237
Кількість селищ: 4
Влада
Вебсторінка: http://mari-el.gov.ru/gornomari

Адміністративний центр — місто Козьмодем'янськ, яке однак не входить до складу району, а утворює окремий Козьмодем'янський міський округ.

Географія

Гірськомарійський район розташований на південному заході республіки і межує з Юринським і Кілемарським районами, на заході з Воротинським районом Нижньогородської області, на півдні з республікою Чувашія. Велика частина району знаходиться на правобережжі Волги («Гірській стороні»), частина — на лівобережжі Волги і Ветлуги.

На території району функціонують заказники «Васильсурські діброви» і «Ємешевський». Пам'ятки природи: Нагірна діброва, Кедровий гай, болото Карасьяр, Большеозерське болото, оз. Нуж'яр, оз. Карасьяр, болото Вовче, гора Аламнер.

Правобережна частина району («Гірська сторона») являє собою піднесену нерівну і горбисту місцевість (абсолютної висоти до 204 м), порізана малими річками, що впадають до Волги: Сура, Сумка, Юнга, Мала Юнга, Сундирь, Велика Сундирка. Заволзька частина («Лучна сторона») являє собою рівнинний одноманітний ландшафт. Ця частина району рясніє лісами, озерами і болотами, малими річками, що впадають до Волги.

Населення

Населення району становить 21224 особи (2019[1], 25869 у 2010[2], 29203 у 2002[3]).

Національний склад

Національний склад населення Гірськомарійського району згідно Всеросійського перепису населення 2010 року. За даними перепису в районі зустрічаються представники 31 національності[4].

№Населення
чол.
(2010)[4]		% від
усього		% від тих,
хто вказав
національність
Всього25 869100,00 %
1Марійці22 19285,79 % 87,35 %
гірські марійці21 19081,91 % 83,41 %
лучно-східні марійці990,38 % 0,39 %
2Росіяни287011,09 % 11,30 %
3Чуваші1650,64 % 0,65 %
4Татари440,17 % 0,17 %
5Українці310,12 % 0,12 %
6Азербайджанці140,05 % 0,06 %
6Грузини140,05 % 0,06 %
8Узбеки110,04 % 0,04 %
інші650,25 % 0,26 %
вказали національність25 40698,21 % 100,00 %
не вказали національність4631,79 %

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 10 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²		 Населення,
осіб (2002)		 Населення,
осіб (2010)		 Населення,
осіб (2019)		 Центр Населені
пункти
Виловатовське сільське поселення 93,07 4898 4603 4030 Виловатово 38
Єласівське сільське поселення 97,60 4004 3498 2840 Єласи 33
Ємешевське сільське поселення 72,20 1958 1730 1390 Ємешево 19
Кузнецовське сільське поселення 55,64 2485 2100 1701 Кузнецово 22
Мікряковське сільське поселення 73,67 3187 2919 2438 Мікряково 30
Озеркинське сільське поселення 921,69 2801 2367 1899 Озерки 10
Пайгусовське сільське поселення 106,09 3367 2846 2270 Пайгусово 40
Троїцько-Посадське сільське поселення 42,00 2226 2012 1632 Троїцький Посад 16
Усолинське сільське поселення 27,18 1711 1556 1306 Усола 15
Червоноволзьке сільське поселення 45,69 2566 2238 1718 Кулаково 18

Найбільші населені пункти
№ Населений пункт Населення,
осіб (2002)		 Населення,
осіб (2010)
1 Озерки 1 947 1 759
2 Виловатово 1 278 1 360
3 Троїцький Посад 574 581
4 Єласи 568 539
5 Кулаково 459 510
6 Мікряково 353 435
7 Ємангаші 463 404
8 Малі Єласи 366 379
9 Шиндир'яли 373 345
10 Мумаріха 331 324

Господарство

Культура і освіта
Пам'ятник Акпарсові роботи скульпторів А. Ширніна та С. Яндубаєва. Республіка Марій Ел.

Гірськомарійська мова має статус державної в Республіці Марій Ел. Перші літературні твори цією мовою написані в кінці XVIII століття. Ці перші літературні праці були написані учнями Духовних Православних шкіл, вихідцями з гірських марі, що навчаються в Казані і Нижньому Новгороді. Один із віршів, написаних у 1767 році зберігся до цих пір. Воно присвячене поїздці Катерини II в Казань і написано в стилі хвалебної оди. В 1821 році в Петербурзі гірськомарійською мовою вийшло перше Євангеліє.

Перша граматика гірськомарійської мови вийшла в 1844 році у Фінляндії. Її автором є Матіас Алексантері Кастрéн (1813—1852). Ця граматика написана латинською мовою. В XIX столітті гірськомарійською мовою випущені ряд букварів та церковні книги. Найзначнішим букварем визнаний Буквар пана Кедрова (1867). У 1866 році в Лондоні випущено Євангеліє від Матвія гірськомарійською мовою, за словником, складеним естонським дослідником Відемана. У 2006 році в літературних колах Марій Ел та Естонії був відзначений 140-річний ювілей цієї книги.

Примітки
  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. https://maristat.gks.ru/folder/31680
  3. http://lingvarium.org/russia/BD/02c_Marii-El_new.xlsChuvashia_1.xls
  4. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационный бюллетень: № 2 — Город Козьмодемьянск и Горномарийский район. Национальности — Горномарийский район Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.. Маристат.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.