G7

G7, або «Вели́ка сі́мка», дослівно Група Семи (англ. Group of Seven, у минулому G6 (Група Шести) та G8 (Група Восьми) — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада).

Країни G7 та їхні сучасні лідери
Країни G7
 Канада
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
 Франція
Президент Емманюель Макрон
 ФРН
Канцлер Олаф Шольц
 Італія
Прем'єр-міністр Маріо Драґі
Японія
Прем'єр-міністр Кісіда Фуміо
 Велика Британія
Прем'єр-міністр Борис Джонсон
 США
Президент Джо Байден
 Європейський Союз
Президент Європейської комісії — Урсула фон дер Ляєн
Голова Європейської Ради — Шарль Мішель

Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів. Щороку група проводить зустріч глав урядів та численні допоміжні зустрічі та політичні дослідження. Міністри країн G7 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G7 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також відбуваються щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища.

Країна-президент групи змінюється щороку в такому порядку: Франція, Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія та Канада. Країна-голова приймає на своїй території учасників щорічних зборів та оголошує порядок денний. Останнім часом Велика Британія та Франція висловлюють бажання розширити групу та включити до неї п'ять країн, що розвиваються, так звану «Групу +5»: Бразилію, Китай, Індію, Мексику та Південну Африку. Це зумовлено зростанням політичного впливу цих держав. Ці країни брали участь у попередніх зустрічах як гості, такі зустрічі називають «G7+5». Станом на 2021 рік жодна з них не приєднана до G7. Через це вплив «Великої сімки» зменшується. Натомість частіше відбуваються зустрічі «Великої двадцятки», яка більш реально зображає стан політико-економічного життя світу.

Історія

Концепція створення форуму найбільших у світі індустріалізованих демократичних держав виникла після нафтової кризи 1973 року та подальшого глобального спаду. У 1974 Сполучені Штати сформували Бібліотечну Групу, неформальну зустріч керівників фінансових відомств Сполучених Штатів, Західної Німеччини, Японії та Франції для обговорення економічних проблем.

У 1975 французький президент Валері Жискар д'Естен запросив очільників урядів Західної Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів до саміту в Рамбульє і запропонував регулярні зустрічі. Учасники погодились на щорічні зустрічі, організовані керівництвом, яке щорічно змінюється по циклу. Це формування отримало назву Велика Шістка, або Група Шести (G6). На саміті в Пуерто-Рико 1976 року за пропозицією президента США Джеральда Форда та канцлера Німеччини Гельмута Шмідта до групи приєдналася Канада, що змінило назву організації на Велика Сімка (Група Семи, G7). З 1977 зустрічі також відвідували представники Європейського Економічного Союзу.

Замок Ельмау, місце проведення 41-го саміту (2015)

У 1991, після закінчення холодної війни, СРСР, а потім Росія, почали зустрічі з G7. Із саміту 1994 року в Неаполі група стала відомою як P8 (Політична вісімка) або «G7 плюс 1». За ініціативою президента США Білла Клінтона Росії дозволили брати більшу участь, починаючи з 1997, коли група отримала назву Велика Вісімка (Група Восьми або G8). Економіку Росії Міжнародний валютний фонд станом на квітень 2012 року зараховував до країн, що розвиваються.[1]

2014 через військову агресію Росії щодо України держави G7 призупинили підготовку до саміту Великої вісімки в Сочі, запланованого на червень 2014[2].

"Вісімка" могла мати сенс, тому що її ідеєю було зібрати країни-однодумці, але тепер ми не можемо говорити про країни-однодумці, коли одна країна анексує частину іншої

 — сказав глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу і нагадав, що члени «сімки» вирішили провести свій саміт у Брюсселі в ті ж дні, коли повинен був відбутися саміт «вісімки» в Сочі.[3]

У спільній заяві на саміті в Брюсселі 4 червня 2014 лідери G7 засудили Росію за порушення суверенітету України. Вони також заявили, що готові запровадити нові санкції проти Росії через її дії в Україні.[4]

У серпні 2019 року Трамп заявив, що можливе повернення РФ до Великої сімки було б вигідним. Він заявив, що ведеться робота з повернення Росії до G7[5].

Структура та діяльність

Велика сімка (G7) створювалась як неформальний форум, тому у неї немає адміністративної структури, на відміну від інших міжнародних організацій, таких як ООН чи Світовий Банк. Група G7 не має постійного секретаріату чи кабінетів для учасників.

Після саміту на той час Великої вісімки 2008 року, група могла б змінити назву на G9, оскільки президент Єврокомісії брав участь як рівний учасник у всіх заходах саміту.

Президентство у групі ротується серед країн-учасниць на річний термін, що починається з 1 січня. Країна-президент групи відповідає за планування та проведення серій зустрічей на міністерському рівні, керує на саміті голів урядів, що проводиться посеред року.

Зустрічі міністрів збирають разом міністрів з метою обговорення питань, що складають взаємний або глобальний інтерес. Обговорюються теми здоров'я, втілення у життя законів, праці, економічного та соціального розвитку, енергетики, навколишнього середовища, зовнішньоекономічних відносин, правосуддя та питань внутрішньої політики, тероризму та торгівлі. Також проводилися окремі серії зустрічей, так звані «8+5» (на той час), започатковані у 2005 році на саміті у Шотландії, які відвідували міністри фінансів та енергетики усіх восьми (на той час) країн-учасниць групи, а також Бразилії, Китаю, Індії, Мексики та Південної Африки.

У червні 2005 міністри юстиції та міністри внутрішніх справ країн групи G8 (на той час) погодили створення міжнародної бази даних педофілів. Представники G8 також створили спільну базу даних щодо тероризму, який заборонений законодавчо в окремих країнах.

Глобальне потепління та енергетика

На саміті 2007 року G8 (на той час) підтримала пропозицію ЄС щодо всесвітньої ініціативи з ефективного використання енергії. Вони погодили проведення досліджень спільно з Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та міжнародних заходів щодо сприяння ефективному використанню енергоресурсів. Рік потому, 8 червня 2008, G8 разом з Китаєм, Індією, Південною Кореєю та Європейською Співдружністю заснували Міжнародне партнерство з кооперації ефективного використання енергетичних ресурсів (IPEEC) на зустрічі міністрів енергетики, що проходила у Японії.

Міністри фінансів у рамках підготовки до 34-го саміту керівників країн та урядів країн Великої вісімки (на той час) у Тояко (острів Хокайдо) зустрілись у Осаці (Японія) 13-14 червня 2008, де погодили «План дій країн Великої вісімки щодо кліматичних змін з метою посилення відповідальності приватних та фінансових інституцій». На закритті зустрічі міністри підтримали створення нових Кліматичних інвестиційних фондів (CIFs) Світовим Банком, які допомагатимуть наявним зусиллям до 2012 року, після чого вони об'єднаються в новій структурі під Рамковою конвенцією ООН щодо кліматичних змін (UNFCCC).

Лідери станом на 2021 рік

Порівняльна статистика країн
Країна Торгівля млн. USD (2014) ВВП (номінал) млн. USD (2014)[6] ВВП (ПКС) млн. USD (2014)[7] ВВП (номінал) на душу USD (2014)[8] ВВП (ПКС) на душу USD (2014)[9] ІЛР (2015) Населення (2014) Рада Безпеки ООН G7 БРІКС МІНТ Комітет сприяння розвитку ОЕСР Економічна класифікація (МВФ)[10]
 Канада 947,200 1,788,717 1,591,580 50,398 44,843 0.913 35,467,000 Ні Так Ні Ні Так Так Передова
 Франція 1,212,300 2,846,889 2,580,750 44,538 40,375 0.888 63,951,000 Так Так Ні Ні Так Так Передова
 Німеччина 2,866,600 3,859,547 3,721,551 47,590 45,888 0.916 80,940,000 Ні Так Ні Ні Так Так Передова
 Італія 948,600 2,147,952 2,127,743 35,823 35,486 0.873 59,960,000 Ні Так Ні Ні Так Так Передова
 Японія 1,522,400 4,616,335 4,750,771 36,332 37,390 0.891 127,061,000 Ні Так Ні Ні Так Так Передова
 Велика Британія 1,189,400 2,945,146 2,548,889 45,653 39,511 0.907 64,511,000 Так Так Ні Ні Так Так Передова
 США 3,944,000 17,418,925 17,418,925 54,597 54,597 0.915 318,523,000 Так Так Ні Ні Так Так Передова
 Європейський Союз 4,485,000 18,495,349 18,526,477 36,638 36,700 0.865 505,570,700 N/A N/A N/A N/A N/A N/A N/A

Див. також

Примітки
  1. IMF Advanced Economies List. World Economic Outlook, April 2012, p. 173(англ.)
  2. Заява лідерів Великої сімки щодо вторгнення російських військ в Україну. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.
  3. G8 втратила сенс як клуб однодумців — Баррозу
  4. Лідери G7 застерегли Росію про нові санкції через Україну.
  5. Трамп розповів про роботу над питанням про повернення РФ до G7. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 серпня 2019.
  6. GDP (current US$). World Development Indicators. World Bank. Процитовано 1 July 2014.
  7. Gross domestic product based on purchasing-power-parity (PPP) valuation of country GDP. IMF World Economic Outlook. April 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  8. Data refer mostly to the year 2013. World Development Indicators database, World Bank. Database updated on 1 July 2014. Accessed on 3 July 2014.
  9. World Economic Outlook: GDP (PPP) per capita. International Monetary Fund. October 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  10. World Economic Outlook data. IMF. 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.