Дармсала

Дармсала (гінді धर्मशाला, тиб. དྷ་རམ་ས་ལ་) — місто в Індії, у штаті Хімачал-Прадеш, адміністративний центр району Кангра.

Місто
Дармсала
гінді धर्मशाला, тиб. དྷ་རམ་ས་ ལ་, англ. Dharamsala

Координати 32°13′ пн. ш. 76°19′ сх. д.

Країна Індія
Штат Хімачал-Прадеш
Площа 29 км²
Висота НУМ 1457  м
Населення 19 034  (2001)
Густота населення 656 осіб/км²
Часовий пояс UTC+5:30
Телефонний код +91 1892
Поштовий індекс 176 219
GeoNames 1272832
Офіційний сайт himachaltourism.gov.in
Дармсала
Дармсала (Індія)
Дармсала
Дармсала (Хімачал-Прадеш)

Географія

Дармсала розташоване у долині Кангра. У нижній частині долини розташовуються плантації рису, пшениці, чаю. На схилах ростуть ліси сосни та гімалайського кедра.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 26.5 °C (79.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 10.4 °С (50.7 °F).[1]

Клімат Дармсали
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 14,8 16,7 21 26,1 30,3 31,4 27,3 26,4 26,4 24,9 20,9 16,9 23,6
Середня температура, °C 10,4 12,1 16,2 21 25,1 26,5 24 23,3 22,5 20 15,8 12,2 19,1
Середній мінімум, °C 5,9 7,5 11,4 15,9 19,8 21,6 20,6 20,2 18,6 15 10,6 7,4 14,5
Норма опадів, мм 119.7 108.2 241.7 58.3 64.2 222.7 876.9 864.6 375.8 55.8 20.8 54.9 3063.6
Джерело: Weatherbase

Історія

Історія Дармсали була пов'язана з індуїзмом та буддизмом з давніх часів.

У [XVIII]] столітті тибетські переселенці будували тут численні монастирі, проте вважається, що монастирі поступилися місцем традиційним індуїстським будівлям. Майже все місцеве населення (Гадди) — індуїсти. Переважно поширений культ Шиви та Дурґи.

1848 року цей район було анексовано Великою Британією, а через рік у місті розташувався військовий гарнізон. 1852 року Дармсала стало адміністративною столицею району Кангра та популярної серед британців гірською станцією.

Під час сильного землетрусу 1905-о, у якому загинуло близько 20 000 осіб, місто було практично знищено, так само як і розташоване поруч місто Кангра. Після цього урядові установи переїхали до міста Шімла, яке не перебуває на лінії тектонічного розламу тому менше сейсмонебезпечне. У Дармсалі і зараз нерідко стаються слабкі землетруси.

1959 року Далай-лама XIV покинув Тибет, а 1960 року прийняв пропозицію прем'єр-міністра Індії Джавахарлала Неру використовувати це місце для роботи тибетського уряду у вигнанні. Тут же стала проводити сесії Асамблея тибетських народних депутатів — тибетський законодавчий орган.

З того часу багато тибетських біженців (наприклад, тут жила Ані Пачен) оселилися у місті. Більшість з них живе у Верхній Дармсалі (Маклеод-Ганджа), де вони заснували монастирі, храми, школи. Місто іноді називають «Маленькою Лхасою», воно також став туристичним та комерційним центром.

З 2002 у Дармсалі проводиться конкурс «Міс Тибет».

Загальна інформація про місто

За результатами перепису населення 2001 населення Дармсали становило 19 034. Чоловіків — 55%, жінок — 45%. рівень грамотності — 77%, що вище загальнонаціонального рівня грамотності 59,5%. У Дармсалі грамотність серед чоловіків — 80%, серед жінок — 73%, 9% населення молодше 6 років.

У місті живе близько 5000 тибетських біженців.

Місто поділено на дві чітко виражені частини: Нижня Дармсала (діловий та адміністративний центр) та Верхня Дармсала (Маклеод-Гандж). Маклеод-Гандж розташоване за 9 кілометрів по дорозі та на 460 метрів вище. Селище Багсу також багатьма сприймається як частина Верхньої Дармсали. У Маклеод-Ганджа розташована резиденція Далай-лами.

Транспорт

Найближчий аеропорт знаходиться за 20 км від Дармсали, біля міста Кангра. Більшість туристів приїжджають та виїжджають на автобусах або залізницею.

З Делі щодня ходять туристичні автобуси. Відбуття — приблизно о 19 годині вечора. Прибуття до Маклеоду — приблизно о 6-7 годин ранку.

За 3,5 години їзди автомобілем від Дармсали розташоване залізнична станція Чокі-Банк.

Пам'ятки

  • Резиденція Далай-лами XIV.
  • Монастир Цуглаканг поряд з резиденцією.
  • Водоспад, що розташоване за селищем Багсу.
  • Бібліотека, що зберігає велике зібрання тибетських книг.
  • Храм Сахаджа-йоги. Шлях до нього лежить через священне озеро.
  • Дхарамкот, що розташоване за 14 км на вершині пагорба.
  • Резиденція Кармапи.
  • Інститут тибетської медицини та астрології Мен-ци-Кханг
  • Інститут Норбулінка

Див. також

  • Пісня для Тибету

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.