Денисів
Дени́сів — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району.
| село Денисів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільського району |
| Громада | Купчинецька сільська громада |
| Облікова картка | Денисів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1671 |
| Населення | 994 |
| Територія | 0.715 км² |
| Густота населення | 1390.21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47651 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′36″ пн. ш. 25°20′15″ сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Яструбове |
| Відстань до залізничної станції |
1.5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47651 с.Денисів, вул.Вигін, 19 |
| Карта | |
  Денисів | |
 Денисів | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Населення — 1076 осіб (2003).
У селі є пам'ятки природи — три 130-річні буки чорнокорі.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Купчинецької сільської громади
Історія
Перша писемна згадка — 1559.
Є версія, що Денисів та сусіднє село Купчинці у минулому були одним містечком і мали спільну назву — Бродилів. Це поселення знищили монголо-татари.
Через Денисів кілька разів проходили козацькі полки Б. Хмельницького. На місцевих полях 12 травня 1651 відбулася битва козаків і татар із польською армією М. Калиновського.
Діяли товариство «Просвіта» (24 січня 1874 заснована її читальня — перша на Тернопільщині), хор, народна школа хорових диригентів, драматичний гурток.
1934 внаслідок пожежі згоріли 200 господарств.
Від жовтня 1943 до березня 1944 у Денисові перебував крайовий Провід ОУН ЗУЗ під керівництвом Ю. Гуляка («Токара»).
Від 24 березня до 14 липня 1944 на річці Стрипа зупинився фронт, населення Денисова було евакуйоване.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,9 | |
| російська | 0,1 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
Є церква святого Миколая (1887; архітектор Роттер, розписав 1889–1890 К. Устиянович; реставрована 1990), каплиця (поховані власники села Домарадзькі та Уейські), три «фігури» Матері Божої, Липа Богдана Хмельницького.
Від 1874 у Денисові був пам'ятник на честь тверезості, знищений 1984.
Споруджено пам'ятники:
- на честь скасування панщини,
- Т. Шевченку (1983; скульптор Т. Олієвський),
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984),
- Іванні Блажкевич (1989; скульптор І. Мулярчук),
- Т. Федорів,
- М. Шарику (1992; скульптор І. Сонсядло),
- о. Й. Вітошинському (1992; скульптор О. Мудрак),
- на честь проголошення незалежності України (1992).
Насипано могили УСС (1989) та козацьку з пам'ятником (1993; скульптор Б. Рудий); встановлено меморіальні таблиці на будинках І. Блажкевич, о. Й Вітошинського та поблизу пам'ятки природи — 480-річної липи Б. Хмельницького.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований на вулиці Центральній, 7-а.
Скульптор — Тадей Олієвський. Встановлений 1983 року.
Погруддя — червоний камінь пісковик, постамент — чорний граніт.
Постамент — 1,56х 0,62х0,52 м; погруддя — 0,65х0,4х0,5 м, площа — 0,0200 га.[2][3]
- Пам'ятний знак «Козацька могила»
Щойновиявлена пам'ятка історії у селі Денисові Купчинецька громади Тернопільського району Тернопільської области України. Розташований в полі, урочище «Замости».
Робота скульптора Б. Рудого та архітектора В. Гуля; монумент насипаний із землі, а також виготовлений із залізобетону та чавуну (встановлений 1951 р.).
Напис на меморіальній дошці: «Тут 12 травня 1651 року похоронено понад три тисячі козаків полків Демка Литовця та Семена Савича. У церемонії поховання взяв участь Б. Хмельницький».
Висота — 11 м; хрест — 2,6х1,9 м, площа — 0,0900 га.[4]
- Скульптура Матері Божої — годувальниці
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Вітошинського.
Робота самодіяльних майстрів (встановлена ХІХ ст.).[5]
- Скульптура Матері Божої, перша
Виготовлена самодіяльними майстрами. Встановлена 1885 року.
Розташована на дорозі на с. Веснівку, на захід від села.[5]
- Скульптура Матері Божої, друга
Виготовлений самодіяльними майстрами. Встановлена 1909 року.
Розташована в західній частині села, роздоріжжя, поворот на залізничний переїзд.[5]
- Скульптура святого
Виготовлена самодіяльними майстрами. Встановлена 1899 року.
Розташована на поперечній дорозі на с. Плотича.[5]
Музеї
Діють музеї:
- краєзнавчий (від 1967; від 1993 — державний),
- меморіальний Іванни Блажкевич
- природи (у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів).
Соціальна сфера
Функціонують Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, будинок для перестарілих, поліклініка, аптека.
Відомі люди
Народилися
- Іванна Блажкевич (з дому Бородієвич) — письменниця і громадська діячка.
- Євген Бородієвич — літератор, поет, перекладач, вояк Легіону УСС та УГА[6].
- Меланія Грушкевич (з дому Бородієвич) — громадська та культурно-освітня діячка.
- Остап Бородієвич (1883-1920) — сотник УГА, ветеринарний референт при секретаріаті Військових справ УГА. Загинув у більшовицькому полоні в 1920 році.
- Григорій Глинка — літератор.
- Михайло Шарик — письменник.
- Антін Глинка — громадсько-культурний діяч у Канаді.
- Ісидор Глинка — біохімік, громадський діяч у Канаді.
- Богдан Габ'як — художник.
- І. Дубельт — художник.
- Василь Кузів — релігійний діяч.
- Богдан Савак — краєзнавець.
- Володимир Хома — педагог, краєзнавець, літературознавець.
- Микола Одійчук Тарасович — кандидат в голови сільської ради серед молоді.
- Гілярій Войтина — майстер різьби по дереву.
- Скибінський Рудольф — делегат УНРади ЗУНР доктор.
- Шегедин Мирослав - український громадський діяч в Австралії
Пов'язані з Денисовом
- проживав диригент о. Й. Вітошинський,
- Михайло Павлик, побувавши у селі позитивно оцінив діяльність читальні та хору Й. Вітошинського.[7].
- Г. Глинка та Іван Кузів здійснювали фольклорні записи у селі
- Богдан Мазепа — письменник.
Перебували
- письменники о. Тимотей Бордуляк, Ірина Вільде, Володимир Вихрущ, Володимир Ґжицький, Галина Гордасевич, Євген Дудар, О. Дучимінська, Богдан Лепкий, Роман Лубківський, Володимир Лучук, Осип Маковей, Оксана Сенатович, Василь Стефаник, Іван Франко, Андрій Чайковський
- чеський етнограф Ф. Ржегорж,
- літературознавець, історик М. Мушинка та ін. відомі діячі.
Бібліографія
Видана книжка В. Хоми «А Денисів село славне» (1997).
Примітки
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 67. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 9 вересня 2016 року № 121-од.
- Савак Б., Хома В. Бородієвич Євген Омелянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 173. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б., Щербак Л. Павлик Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 5–6. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- «У дивізії «Галичина» я встиг підбити два літаки і танк», уродженець села Іван Фіалка, «Вголос», 27.04.2018
Джерела
- Савак Б., Хома В. Денисів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 472–473. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Denysów, wielki i mały // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 957. (пол.) — S. 957—958. (пол.)