Джон Еліот (місіонер)

Джон Еліот (John Eliot; близько 1604 — 21 травня 1690) — пуританський місіонер і лексикограф, який проповідував серед індіанців Північної Америки. За свою діяльність отримав прізвисько «індіанського апостола». Також був відомий як політичний філософ-республіканець.

Джон Еліот
Прізвисько Apostle of the Indian
Народився 5 серпня 1604(1604-08-05)[1][2], 1631[3] або 1604[4]
Гартфордшир, Англія
Помер 21 травня 1690(1690-05-21)[5][6][2]
Бостон, Колонія Массачусетської затоки, Тринадцять колоній
Поховання Бостон
Країна  Королівство Англія
Діяльність лексикограф, мовознавець, перекладач, перекладач Біблії, місіонер, священнослужитель, письменник
Alma mater Кембриджський коледж Ісусаd
Знання мов англійська[7]
Magnum opus Mamusse Wunneetupantamwe Um Biblum Godd[8]
Конфесія Congregationalism in the United Statesd[3]
У шлюбі з Ann Mountfordd[9]
Діти John Elliotd[9] і Rev. Joseph Eliotd[10]

Освіта в Англії і служба в Массачусетсі

Джон Еліот народився в селі Уідфорд в Хартфордширі, Англія. Перед тим, як він поступив в Коледж Ісуса в Кембриджі, він жив в приході Нейзінг.

3 листопада 1631 він прибув в Бостон, Массачусетс, на кораблі Lyon («Лев»). Еліот отримав посаду священика і «проповідуючого пресвітера» (teaching elder) в Першій церкви в Роксбері. Там він також продовжив вчитися під керівництвом Томаса Гукера. У 1645 році Еліот відкрив в цьому ж місті Роксберійську латинську школу. З 1649 по 1674 р. він працював разом зі священиком і поетом Семюелем Денфортом[11] .

Подальша діяльність
Титульний лист Біблії Еліота, надрукованої в 1663 році.

Джон Еліот і його колеги Томас Уелд і Річарт Мезер з Дорчестера стали редакторами «Массачусетської книги псалмів» — першої книги, надрукованої на території Північно-Американських колоній. Він критикував діяльність Енн Гатчінсон і взяв участь у її відлученні від церкви і подальшому її засланні.

Сприяв наверненню до християнства массачусетських індіанців. Для цієї мети він переклав на їхню мову спочатку Новий Завіт, який був опублікований в 1661 року, а потім і всю Біблію, яку опублікував в 1663 році (це видання відоме як «Біблія Еліота»)[12] . У 1666 році під назвою «Начала індіанської граматики» вийшла його граматика массачусетської мови. Завдяки праці Еліота массачусетська мову, яка вимерла у 19 столітті, до теперішнього часу зберігає культовий статус серед індіанців регіону і використовується в богослужінні, робляться спроби її відродження.

Будучи місіонером, Еліот також намагався зберегти культуру індіанців. Він брав участь у створенні спеціальних впорядкованих міст, в яких жили, і якими управляли звернені індіанці. Відомо близько 14 так званих «Молитовних міст». Найбільш досліджене та відоме серед них — Нейтік в Массачусетсі, який існує і зараз. Більшість цих міст була знищена британськими колоністами під час війни Короля Філіпа (1675). Спроби відновити міста не увінчалися успіхом.

Еліот був автором книги «Християнська держава, або Громадянська політика царства Ісуса Христа, яке настає» (The Christian Commonwealth: or, The Civil Policy Of The Rising Kingdom of Jesus Christ). Вважається, що це перша політична книга, написана американцем, а також — перша книга, заборонена американським урядом. Була написана в кінці 1640-х, і опублікована в Англії в 1659. У ній була запропонована нова форма громадянського правління, заснована на системі, яку Еліот використовував серед звернених індіанців. Ця система, в свою чергу, брала початок в вісімнадцятої чолі Виходу, в якій Їтро дає раду Мойсеєві про те, як управляти народом ізраїльським. Еліот стверджував, що «Христос є єдиний законний спадкоємець англійського престолу», і закликав до створення виборної теократії в Англії і у всьому світі. Після того, як в 1661 році на англійський престол зійшов Карл II, Массачусетські законодавчі збори заборонили книгу і наказали знищити всі екземпляри. Еліот був примушений випустити публічне зречення і апологію.

Родина

Джон Еліот був одружений на Ханні Мамфорд. У них народилося шестеро дітей, 5 дівчаток і один хлопчик, але вижив тільки хлопчик. Їхній син, Джон Еліот-молодший був першим пастором у Першій Церкви Ньютона[13] . Його син Джозеф Еліот став пастором в Гілфорді, Коннектикут. Син Джозефа, Джаред Еліот, теж був пастором, а також автором відомих робіт по сільському господарству.

Школа Еліота

У 1689 році Джон Еліот пожертвував 75 акрів землі в бостонському передмісті Джамайка-плейн на користь Школи Еліота, заснованої в 1676 році. Натомість школа повинна була почати приймати негрів та індіанців, що було рідкістю на той час . В даний час неподалік від того місця діє Школа витончених і декоративних мистецтв імені Еліота.

Смерть

Еліот помер в 1690 році у віці 85 років. Його останні слова були «здрастуй, радість» (welcome joy!).

Пам'ятник Джону Еліоту знаходиться на території Беконської публічної бібліотеки у м. Нейтік. День пам'яті за літургійним календарем Єпископальної церкви США святкується 21 травня.

Твори

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118681966 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Annals Of The American Pulpit; Or Commemorative Notices Of Distinguished American Clergymen Of Various Denominations — Т. 1.
  4. Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер
  5. Encyclopædia Britannica
  6. SNAC — 2010.
  7. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. https://www.masshist.org/database/viewer.php?item_id=54&pid=15
  9. Kindred Britain
  10. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  11. Moore, Martin (1822). «The Life and Character of Rev. John Eliot, Apostle of the N.A. Indians». Boston: T. Bedlington.
  12. A Short History of Boston by Robert J. Allison, p.14
  13. 1st Settlers Monument — Middlesex County, Massachusetts

Джерела
  • Francis, John Eliot, the Apostle to the Indians, in "Library of American Biography, " volume v (Boston, 1836)
  • Winsor, Memorial History of Boston, volume i (Boston, 1880-81)
  • Walker, Ten New England Leaders (New York, 1901)
  • The Eliot Tracts: with letters from John Eliot to Thomas Thorowgood and Richard Baxter (London, 2003)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.