Джулинка

Джу́линка село в Україні, у Бершадському районі Вінницької області.

село Джулинка
Герб
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Бершадський район
Рада Джулинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA05040070010086984
Облікова картка Джулинка 
Основні дані
Засноване 1681
Населення 3953
Площа 5,973 км²
Густота населення 66,18 осіб/км²
Поштовий індекс 24450
Телефонний код +380 4352
Географічні дані
Географічні координати 48°26′30″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Водойми р. Південний Буг
Найближча залізнична станція Джулинка
Місцева влада
Адреса ради 24450, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Джулинка, вул. Соборна, 1
Карта
Джулинка
Джулинка
Мапа

 Джулинка у Вікісховищі

Географія

Стара частина села розкинулася в низовині Південного Бугу, а нова — на горбистому березі цієї річки.

Станція

Назва «Джулинка», про це писав землякам педагог-історик, поет М. Г. Тхорук із Криму, з'явилася тоді, коли споруджували вузькоколійну залізницю Вінниця-Гайворон (1882—1896 рр.). Саме після відкриття станції на фасаді будівлі встановили вивіску «Джулінка», з російським «і». У 1970-х роках залізницю перешито на широку колію.

На даний момент на ст. Джулинка зупиняється приміський поїзд Гайворон—Вінниця 4 рази на тиждень.

Історія

Походження назви

За народними переказами село існує дуже давно. Початком його, як пише у «Трудах Подольского єпархіального історично-статистичного комітету» (випуск дев'ятий, 1901 р.) священик-просвітитель Євфимій Сецінський, послужили сторожові пости проти татар за 20 верст від колишньої фортеці, на місці якої тепер розташувалося містечко Хащувате. На його землях збереглося дуже багато валів і курганів. Кажуть, що свою назву Джулинка одержала від тюркського слова «джуя», що означає «сміливий»; так називали татари місцевих хоробрих сторожових козаків.

Спочатку населений пункт називали Джулинки, як Ставки, Берізки. У минулому столітті часто можна було почути від тамтешніх старих людей: «Я пішов у Жулинки».

У Російській імперії

У 1863 р. у Джулинці відкрили першу парафіяльну школу, для якої у 1869 р. звели окремий будинок. На початку 1870-х років школу відвідувало близько 70 хлопчиків та 10 дівчаток щорічно. Згодом у 1892 р. в Джулинці почала працювати окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток, а в 1899 р. — церковна школа грамоти.

Доба УНР

З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим.

Доба Радянської України

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 710 осіб[1].

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[2].

Галерея

Уродженці села

Примітки

  1. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  2. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  3. Могилко Костянтин Вікторович. Меморіал Героям України. Процитовано 02.08.2018.

Джерела

  • Маніленко П. В. Джулинка всміхається століттям. Історико-краєзнавчий нарис. — Вінниця: «Вінницька газета», 2009. — 368 с.
  • Стаття Джулинка Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
  • Dzulinki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 303. (пол.)
  • Українська радянська енциклопедія: в 17 т. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енциклопед., 1963. — Т. 11 : Печений Степан Хомич. — 128 с. 

Література

  • К.Ф. Ліпський, Ф.М. Роботько. Джу́линка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.149-155



This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.