Джулинка
Джу́линка — село в Україні, у Бершадському районі Вінницької області.
| село Джулинка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район/міськрада | Бершадський район | ||
| Рада | Джулинська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05040070010086984 | ||
| Облікова картка | Джулинка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1681 | ||
| Населення | 3953 | ||
| Площа | 5,973 км² | ||
| Густота населення | 66,18 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 24450 | ||
| Телефонний код | +380 4352 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°26′30″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
140 м | ||
| Водойми | р. Південний Буг | ||
| Найближча залізнична станція | Джулинка | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 24450, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Джулинка, вул. Соборна, 1 | ||
| Карта | |||
  Джулинка | |||
 Джулинка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Географія
Стара частина села розкинулася в низовині Південного Бугу, а нова — на горбистому березі цієї річки.
Станція
Назва «Джулинка», про це писав землякам педагог-історик, поет М. Г. Тхорук із Криму, з'явилася тоді, коли споруджували вузькоколійну залізницю Вінниця-Гайворон (1882—1896 рр.). Саме після відкриття станції на фасаді будівлі встановили вивіску «Джулінка», з російським «і». У 1970-х роках залізницю перешито на широку колію.
На даний момент на ст. Джулинка зупиняється приміський поїзд Гайворон—Вінниця 4 рази на тиждень.
Історія
Походження назви
За народними переказами село існує дуже давно. Початком його, як пише у «Трудах Подольского єпархіального історично-статистичного комітету» (випуск дев'ятий, 1901 р.) священик-просвітитель Євфимій Сецінський, послужили сторожові пости проти татар за 20 верст від колишньої фортеці, на місці якої тепер розташувалося містечко Хащувате. На його землях збереглося дуже багато валів і курганів. Кажуть, що свою назву Джулинка одержала від тюркського слова «джуя», що означає «сміливий»; так називали татари місцевих хоробрих сторожових козаків.
Спочатку населений пункт називали Джулинки, як Ставки, Берізки. У минулому столітті часто можна було почути від тамтешніх старих людей: «Я пішов у Жулинки».
У Російській імперії
У 1863 р. у Джулинці відкрили першу парафіяльну школу, для якої у 1869 р. звели окремий будинок. На початку 1870-х років школу відвідувало близько 70 хлопчиків та 10 дівчаток щорічно. Згодом у 1892 р. в Джулинці почала працювати окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток, а в 1899 р. — церковна школа грамоти.
Доба УНР
З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим.
Доба Радянської України
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 710 осіб[1].
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[2].
Галерея
Уродженці села
- Юзько Олександр Михайлович (нар. 1954) — український лікар, професор.
- Печений Степан Хомич (нар. 10.7.1930) — заслужений майстер народної творчості УРСР.
- Поліщук Іван Павлович — заслужений лікар УРСР.
- Івасик Никофор Федорович — повний кавалер Георгієвського хреста.
- Пойдюк Григорій Карпович (нар. 5.6.1930) — Герой Соціалістичної праці.
- Могилко Костянтин Вікторович — український військовик. Полковник. Командир літака, командир ескадрильї «Блакитна стежа». Герой України. Щороку проводив шкільні літні канікули у бабусі в Джулинці. 19 серпня 2015 року в селі названа вулиця відкрито пам'ятний знак герою.[3]
- Дугельна Тетяна Миколаївна (1975) — українська письменниця, сімейний психолог-психотерапевт.
- Чабан Анатолій Юзефович (1946) — український історик, науковець, педагог, громадський діяч.
Примітки
- Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- Могилко Костянтин Вікторович. Меморіал Героям України. Процитовано 02.08.2018.
Джерела
- Маніленко П. В. Джулинка всміхається століттям. Історико-краєзнавчий нарис. — Вінниця: «Вінницька газета», 2009. — 368 с.
- Стаття Джулинка Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Dzulinki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 303. (пол.)
- Українська радянська енциклопедія: в 17 т. — К. : Голов. ред. Укр. рад. енциклопед., 1963. — Т. 11 : Печений Степан Хомич. — 128 с.
Література
- К.Ф. Ліпський, Ф.М. Роботько. Джу́линка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.149-155