Дискретна випадкова величина

Нехай ξ — дискретна випадкова величина, тоді є декілька способів її задання:

• аналітичний спосіб: ${\displaystyle P(\xi =x_{k})=p_{k},k\in K}$;
• табличний спосіб: ${\displaystyle \xi ={\begin{pmatrix}x_{1}&x_{2}&...&x_{n}\\p_{1}&p_{2}&...&p_{n}\end{pmatrix}}}$.

Розглянемо стохастичний експеримент, який полягає у киданні грального кубика з незміщеним центром мас, на кожній грані якого написано по одному з чисел: 1, 2, 3, 4, 5 та 6. Результатом такого експерименту буде якесь число від одного до шести. В силу симетрії кубика у нас немає підстав вважати, що яке-небудь одне з чисел 1, 2, ... , 6 буде випадати частіше від іншого, а тому ймовірність випадіння кожного з чисел буде ${\displaystyle {\frac {1}{6}}}$. Запишемо відповідну дискретну випадкову величину ξ, що характеризує цей процес:

• аналітичний спосіб: ${\displaystyle P(\xi =k)={\frac {1}{6}},k\in \{1,2,3,4,5,6\}}$;
• табличний спосіб: ${\displaystyle \xi ={\begin{pmatrix}1&2&3&4&5&6\\{\frac {1}{6}}&{\frac {1}{6}}&{\frac {1}{6}}&{\frac {1}{6}}&{\frac {1}{6}}&{\frac {1}{6}}\end{pmatrix}}}$.

• Розподіл Бернуллі
• Біноміальний розподіл
• Вироджений розподіл
• Дискретний рівномірний розподіл
• Гіпергеометричний розподіл
• Геометричний розподіл
• Від'ємний біноміальний розподіл
• Розподіл Пуассона

• Розподіл ймовірностей
• Абсолютно неперервна випадкова величина