Донець Григорій Прокопович

Григо́рій Проко́пович Донець (нар. 30 листопада 1913, Курилівка — пом. 27 квітня 1985, Київ) — український радянський поет, літературний критик, перекладач. Член Спілки письменників УРСР з 1958 року.

Григорій Прокопович Донець
Народився 30 листопада 1913(1913-11-30)
Курилівка
Помер 27 квітня 1985(1985-04-27) (71 рік)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність письменник
Alma mater Черкаський педагогічний інститут
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 17 (30) листопада 1913(19131130) року в селі Курилівці (тепер Канівський район, Черкаська область, Україна). Навчався у Курилівській чотирирічній школі, закінчив семирічку у Каневі, навчався у Бобрицькому сільськогосподарському технікумі[1]. 1934 року закінчив Черкаський педагогічний інститут. Вчителював у селах Курилівці, Мельники Канівського району, викладав українську мову і літературу на кордоні над Збручем у Фрідріхівській середній школі Волочиського району[1].

Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений бойовими урядовими нагородами. Член ВКП(б) з 1943 року. Від 1946 року — на партійній і радянській роботі в Каневі та Києві. У 1953—1954 роках працював помічником 1-го заступника голови Ради міністрів Української РСР Олександра Корнійчука.

З 1953 року жив в Києві в будинку № 14 по вулиці Червоноармійській, квартира 26. З 1962 року обіймав поса­ду вченого секретаря спочатку Урядо­вого комітету, надалі — Комітету з Державних премій Української РСР імені Т. Шевченка[2].

Помер в Києві 27 квітня 1985 року. Похований на Байковому кладовищі[1].

Творчість

Почав друкуватися від 1928 року. Значне місце у творчості поета займала історична тематика. Автор:

  • збірок громадянської лірики:
    • «З братами вірними» (1955);
    • «Канівська книга» (1959);
    • «Придніпров'я» (1959);
    • «В Кобзаревім краю» (1961);
    • «Гомін землі» (1963);
    • «Серце Прометея» (1964);
    • «Червоний глід» (1966);
    • «З доріг України» (1967);
    • «Земля Боянова» (1968);
    • «Відлуння грому» (1969);
    • «За днями — дні» (1974);
    • «Пам'ять звитяг» (1977);
    • «Стяг» (1980);
    • «Київська книга» (1982);
    • «Слово з України» (1985);
  • збірок віршів для дітей:
    • «Ходить серпень лугами» (1959);
    • «Літо в Розливі» (1970);
    • «Пригода в Карпатах» (1979);
    • «Сонце над нами» (1982) та інші.

Усі зазначені книги видано у Києві[3].

Був упорядником багатьох літературних видань. Перекладав з російської ук­раїнською твори В. Брюсова, О. Сурко­ва, О. Форш та інших письменників[2].

Нагороди

Нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (6 квітня 1985)[4], іншими орденами і медалями.

Примітки
  1. Шевченківський національний заповідник
  2. Звід пам'яток історії та культури
  3. Енциклопедія сучасної України
  4. Память народа

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.