Евклаз

Евклаз (рос. эвклаз; англ. euclase; нім. Euklas m) — мінерал підкласу острівних силікатів, силікат алюмінію і берилію острівної будови.

Евклаз
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула BeAlSiO₄(OH)
Nickel-Strunz 10 9.AE.10[2]
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь ев-d[3],
Спайність[3]
Типова місцевість Ору-Прету[3]
 Евклаз у Вікісховищі

Етимологія та історія

Назва — від дав.-грецьк. εὐ- — добре і κλάσις — перелом, розбиття. Мінерал вперше описав у 1792 р. французький мінералог Рене-Жюст Аюї.

Загальний опис

Хімічна формула: Al2Be2[SiO4]2(OH)2.

Містить (%): Al2О3 — 35,16; BeO — 17,24; SiO2 — 41,4; Н2О — 6,2. Сингонія моноклінна.

Утворює пластинчасті, таблитчасті, коротко- і довгопризматичні кристали, багаті гранями; агрегати сноповидної і напівсферичної форми. Безбарвний, білий або забарвлений в блакитний, синій, жовтий, жовтувато- або смарагдово-зелений кольори. Прозорий. Блиск скляний, на зламі жирний.

Твердість 7,5. Густина близько 3,1. Спайність довершена в одному напрямі.

Евклаз — ендогенний мінерал. При терті електризується. Зустрічається в міаролових порожнинах гранітних пегматитів; у ґрейзенах і високотемпературних кварцових жилах; в альпійських жилах спільно з кристалами адуляру, кварцу і флюориту. Утворення великих скупчень дрібнококристалічного Е. пов'язано з флюоритизацією, мусковітизацією, турмалінізацією, хлоритизацією вапняків і гранітів.

У екзогенних умовах Е. стійкий, зустрічається в алмазоносних і золотоносних пісках. Прозорий евклаз — коштовний камінь.

Гол. родовища: Кольсва (Швеція), Альто-Момос (Еквадор), Кашмір (Індія), Лукан-газі (Танзанія), Івеланн (Норвегія); Примор'я, Саха, Забайкалля, Урал (Росія) та ін.

Евклаз — один з гол. компонентів берилієвих руд.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  3. Haüy R. J. De l´euclase // Observations sur la Physique, sur L'Histoire Naturelle et sur les Arts — 1792. — Vol. 41. — P. 155–156.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Евклаз // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Евклаз // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.


Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.