Берилієві руди

Головні мінерали, що входять до складу берилієвих руд: берил (14,1 % ВеО), фенакіт (42-45 %), бертрандит (40-42 %), гельбертрандит (32-35 %), хризоберил (18-20 %), гельвін-ґентгельвін-даналіт (10-12 %), евклаз (16-17 %) і лейкофан (10-12 %).

Мінерали, в складі яких Be може розсіюватися у вигляді ізоморфної домішки, — везувіан (до 1-4 % ВеО) і маргарит (до 3 %). Водночас з берилієвих руд вилучають W, Мо, Sn, Та, Li, Cs, Rb і ін., а хвости збагачення берилієвих руд є сировиною для керамічної і будівельної промисловості. Родовища берилієвих руд в більшості випадків мають ендогенне постмагматичне походження і пов'язані з областями поширення масивів лейкократових гранітів і сублужних гранітоїдів.

Відомо 7 гол. рудних формацій берилієвих руд:

• 1 — берилоносні гранітні пегматити;
• 2 — фенакіт-ґентгельвінові полевошпатові метасоматити;
• 3 — гельвінові і хризоберилові апоскарнові ґрейзени;
• 4 — слюдяні ґрейзени і кварцові жили з берилом, рідко з бертрандитом;
• 5 — слюдо-флюоритові ґрейзени, зони прожилок і мінералізовані зони дроблення з берилом, хризоберилом, фенакітом серед карбонатних товщ, осадово-метаморфічних і магматичних гірських порід підвищеної основності;
• 6 — флюоритові метасоматити і полевошпат-кальцитові прожилки з фенакітом, бертрандитом, евдидимітом та ін. берилієвими мінералами серед карбонатних порід в приконтактових зонах дрібних склепінь ґраносієнітів;
• 7 — флюоритизовані ріолітові туфи з гельбертрандитом.

Рудні тіла різноманітні за морфологією: пошарові пласти, рудні штоки, стовпи, трубоподібні поклади, круті і пологі жили.

Родовища берилієвих руд зосереджені в США, Бразилії, Аргентині, Мексиці, ПАР, Намібії, Мозамбіку, Зімбабве, Уганді, Мадагаскарі, Індії, Португалії. Геогр. розподіл світових запасів нерівномірний: 61 % належить Америці (з них 42 % Бразилії, по 8 % США і Аргентині), бл. 20 % — Азії, 16 % — Африці, 3 % — Австралії. Зах. Європа майже позбавлена берилієвих руд. Найперспективніше джерело Be — комплексні руди пневматоліто-гідротермальних родовищ, в яких берилієві мінерали представлені бертрандитом і фенакітом в поєднанні з флюоритом.

Див. Флотація берилієвих руд

Найпоширеніша схема збагачення берилієвих руд включає флотацію слюди і польового шпату з подальшою флотацією фенакіту і бертрандиту, вміст ВеО в концентраті 3-11 %, вилучення 75-90 %.

• Пержанське родовище берилію
• Берилій
• Берилієва земля
• Флотація берилієвих руд

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.