Енолаза-1

Енолаза-1 (англ. Enolase 1) – білок, який кодується геном ENO1, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 434 амінокислот, а молекулярна маса — 47 169[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSILKIHAREIFDSRGNPTVEVDLFTSKGLFRAAVPSGASTGIYEALELR
DNDKTRYMGKGVSKAVEHINKTIAPALVSKKLNVTEQEKIDKLMIEMDGT
ENKSKFGANAILGVSLAVCKAGAVEKGVPLYRHIADLAGNSEVILPVPAF
NVINGGSHAGNKLAMQEFMILPVGAANFREAMRIGAEVYHNLKNVIKEKY
GKDATNVGDEGGFAPNILENKEGLELLKTAIGKAGYTDKVVIGMDVAASE
FFRSGKYDLDFKSPDDPSRYISPDQLADLYKSFIKDYPVVSIEDPFDQDD
WGAWQKFTASAGIQVVGDDLTVTNPKRIAKAVNEKSCNCLLLKVNQIGSV
TESLQACKLAQANGWGVMVSHRSGETEDTFIADLVVGLCTGQIKTGAPCR
SERLAKYNQLLRIEEELGSKAKFAGRNFRNPLAK
Енолаза-1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи ENO1, ENO1L1, MPB1, NNE, PPH, HEL-S-17, enolase 1
Зовнішні ІД OMIM: 172430 MGI: 95393 HomoloGene: 134343 GeneCards: ENO1
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
2023
13806
Ensembl
ENSG00000074800
ENSMUSG00000063524
UniProt
P06733
P17182
RefSeq (мРНК)
NM_001201483
NM_001428
NM_001353346
NM_023119
NM_001379127
NM_001379128
RefSeq (білок)
NP_001188412
NP_001419
NP_001340275
NP_001020559
Локус (UCSC) Хр. 1: 8.86 – 8.88 Mb Хр. 4: 150.24 – 150.25 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Цей білок за функціями належить до репресорів, ліаз. Задіяний у таких біологічних процесах як гліколіз, транскрипція, регуляція транскрипції, активація плазміногену. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, ДНК, іоном магнію. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, ядрі, мембрані.

Література

  • Giallongo A., Feo S., Moore R., Croce C.M., Showe L.C. (1986). Molecular cloning and nucleotide sequence of a full-length cDNA for human alpha enolase.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 6741 — 6745. PubMed DOI:10.1073/pnas.83.18.6741
  • Ray R., Miller D.M. (1991). Cloning and characterization of a human c-myc promoter-binding protein.. Mol. Cell. Biol. 11: 2154 — 2161. PubMed DOI:10.1128/MCB.11.4.2154
  • Walter M., Berg H., Leidenberger F.A., Schweppe K.W., Northemann W. (1995). Autoreactive epitopes within the human alpha-enolase and their recognition by sera from patients with endometriosis.. J. Autoimmun. 8: 931 — 945. PubMed DOI:10.1016/S0896-8411(95)80027-1
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Onyango P., Lubyova B., Gardellin P., Kurzbauer R., Weith A. (1998). Molecular cloning and expression analysis of five novel genes in chromosome 1p36.. Genomics 50: 187 — 198. PubMed DOI:10.1006/geno.1997.5186
  • Sugahara T., Nakajima H., Shirahata S., Murakami H. (1992). Purification and characterization of immunoglobulin production stimulating factor-II beta derived from Namalwa cells.. Cytotechnology 10: 137 — 146. PubMed DOI:10.1007/BF00570890

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3350 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.
  4. UniProt, P06733 (англ.). Процитовано 30 січня 2017.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.