Жирков Юрій Валентинович

Юрій Жирков народився у Тамбові і став другою дитиною в сім'ї. Сім'я Жиркових жила бідно, у квартирі мешкало шість чоловік. Для того, щоб не заважати рідним, Юрій часто допізна грав у футбол. У 1994 році за рекомендацією шкільного тренера він вступив до ДЮСШ «Ревтруд». Першим тренером Жиркова став Валерій Шарапов. У цьому ж році Юрій взяв участь у футбольному турнірі, який проходив у місті Камишин. За підсумками турніру Жиркова було визнано найкращим півзахисником. Попри це, за свідченнями самого Юрія, в дитинстві він не виділявся серед інших футболістів, був запасним гравцем. Після закінчення школи № 19 вступив до училища і почав навчання за спеціальністю технік-електрик. Закінчивши училище, отримав диплом про середньо-технічну освіту.

У 2000 році Юрій приєднався до дубля тамбовського «Спартака». Там Жирков отримував маленьку зарплату, і, щоб допомогти своїй родині, виступав на першість колгоспів за селище Мордово, де за перемоги з ним розраховувалися продуктами харчування. У фіналі першості району Юрій забив два м'ячі на останніх хвилинах матчу, що дозволило команді Мордово стати чемпіоном.

Влітку 2001 року Юрія було дозаявлено за основний склад «Спартака», у складі якого він дебютував 22 серпня 2001 року, вийшовши на заміну на 88-й хвилині матчу проти калузького «Локомотива». У тому сезоні Жирков зіграв два матчі, провівши на полі в загальній складності 4 хвилини[1]. А першим забитим м'ячем Жирков відзначився 25 червня 2002 року, забивши у ворота ФК «Медик» (Селятино) на другій хвилині гри[2]. Поступово Юрій ставав беззаперечним лідером свого клубу, демонструючи окрім впевненої гри ще й чудові бомбардирські якості. Стало зрозуміло, що надовго у Тамбові цей талановитий гравець не затримається. Взимку 2003 року він перебував на перегляді в московському «Спартаку», але не сподобався Романцеву. Пізніше їздив до московського «Локомотива» і київського «Арсенала», однак там теж отримав відмови. У середині грудня 2003 року стало відомо, що Жирков підписав контракт з ЦСКА[3].

У складі ЦСКА в офіційному матчі Жирков дебютував 7 березня 2004 року у матчі за Суперкубок Росії проти московського «Спартака»[4]. Армійці перемогли з рахуноком 3:1 і саме Суперкубок став першим трофеєм Юрія у червоно-синій формі. Після матчу тренер команди Артур Жорже заявив, що у цього півзахисника велике майбутнє[5].

У чемпіонаті Жирков дебютував п'ять днів потому у поєдинку з «Торпедо-Металург»[6], а 3 квітня відзначився першим забитим м'ячем у складі армійців, вразивши ворота санкт-петербурзького «Зеніта»[7].

З кожним сезоном у складі ЦСКА Жирков прогресував та демонстрував вболівальникам і спеціалістам, що його потенціал дозволяє вирости у гравця екстра-класу. Найвдалішим для нього, певно як і для всіх армійців, можна назвати 2005 рік, коли ЦСКА здобув золоті нагороди чемпіонату, Кубок Росії та Кубок УЄФА. У фінальному матчі одного з найпрестижніших європейських турнірів Юрій відзначився забитим м'ячем, вивівши свою команду вперед у поєдинку з лісабонським «Спортінгом»[8].

У 2007 та 2008 роках Жиркова в рамках премії «Золота підкова» визнавали найкращим футболістом ЦСКА[9][10]. Ще тричі за час виступів у складі армійців він посідав третє місце у цій номінації[11][12][13]. У 2008 році Юрій був серед номінантів на право отримати «Золотий м'яч»[14], проте не отримав жодного голосу у свою підтримку[15].
Стало зрозуміло, що незабаром Юрій опиниться у стані одного з європейських грандів. У ЦСКА було мало шансів втримати гравця такого рівня, що постійно прагнув самовдосконалення та підкорення нових висот. Певний час йшлося про зацікавленість у послугах Юрія «Барселони»[16], однак найспритнішими виявилися скаути лондонського «Челсі», які й звернули увагу тренерського штабу англійців на півзахисника ЦСКА.

Після успішного проходження медогляду між Жирковим та «Челсі» було укладено контракт за системою 3+1. Трансферна вартість футболіста склала 18 мільйонів фунтів[17], таким чином Юрій став найдорожчим футболістом російської першості[18].

Жирков у складі Челсі

Через декілька тижнів після переходу до лав «аристократів» Жирков отримав травму коліна і вибув майже на місяць, проте повноцінно відновитися від зміг лише у кінці жовтня того ж року.

Вперше у складі «синіх» Жирков з'явився на полі 21 жовтня 2009 року у матчі розіграшу Ліги Чемпіонів проти клубу «Атлетіко» (Мадрид), замінивши на 73 хвилині нападника Саломона Калу (матч закінчився великою перемогою «Челсі» 4:0). Всього ж у першому сезоні після переїзду до Лондона Юрій провів 3 матчі у Лізі Чемпіонів, у яких відзначився однією результативною передачею.

В 1/4 фіналу Кубка ліги 2 грудня 2009 проти «Блекберн Роверз»[19] півзахисник провів на полі всі 120 хвилин і реалізував пенальті в післяматчевій серії одинадцятиметрових. Матч закінчився з рахунком 3:3, а у серії пенальті переміг «Блекберн» (4:3).

У чемпіонаті Юрій дебютував 20 грудня 2009 року у матчі з «Вест Хем Юнайтед», вийшовши на заміну. Всього у тому чемпіонаті Жирков провів 17 матчів у англійській Прем'єр-лізі, не засмутивши голкіперів суперника жодного разу.
Новий сезон для Жиркова почався з Суперкубка, де він вийшов на 79 хвилині, а його команда поступилася клубу «Манчестер Юнайтед» з рахунком 1:3. У чемпіонаті Англії клуб Юрія виступав з перемінним успіхом і за підсумками сезону посів друге місце, а Жирков провів 12 матчів в яких так і не зміг відзначитися. У Кубку Англії «аристократи» провели лише два матчі, а Юрій взяв участь в обох.<

19 жовтня 2010 року Юрій Жирков забив свій перший офіційний м'яч за лондонський клуб. Сталося це в матчі групового турніру Ліги чемпіонів зі «Спартаком»[20]. Завдяки цьому голу Жирков став першим російським гравцем, що відправив м'яч у ворота своїх співвітчизників в рамках Ліги чемпіонів.

З певних причин повноцінно розкритися у Англії талановитому півзахиснику не вдавалося і зацікавленість у його послугах все частіше почали виявляти клуби з Росії. Влітку 2011 року бачити Жиркова у своїх лавах бажали московські «Динамо»[21] та «Спартак», а також казанський «Рубін»[22]. Найактивнішими в цьому плані були спартаківці, однак Гінер та Абрамович відмивилися продавати Юрія саме туди. Це підтвердив в одному з інтерв'ю головний тренер «червоно-білих», Валерій Карпін: „Він хотів і був готовий повернутися до Росії. І якби в «Челсі» могли його нам продати, Юра б опинився в «Спартаку»“[23]. Однак повернення на Батьківщину не змусило на себе чекати і врешті-решт Жирков таки залишив «Челсі». Однак його вибір дещо здивував фахівців та звичайних уболівальників.

В кінці липня Жирковим зацікавився махачкалинський «Анжі». 2 серпня клуб і футболіст домовилися про умови чотирирічного контракту[24], а 6 серпня Юрій офіційно став гравцем «Анжі». Сума трансферу півзахисника склала 15 мільйонів євро[25]. На думку Андрія Канчельскіса, Юрій повернувся до Росії через те, що побоявся конкуренції за місце в стартовому складі «Челсі»[26]. На думку ж Євгена Ловчева[27], Дмитра Хохлова[28], Равіля Сабітова[29], Володимира Долгополова[30] та футбольного агента Олексія Сафонова[31] єдиною причиною переходу Жиркова в «Анжі» стали гроші. При цьому сам Юрій заявив, що для нього головне футбол, і він сподівається отримувати від нього задоволення у своїй новій команді.

У першому матчі Жиркова як футболіста «Анжі» (товариська гра збірної Росії з Сербією в Москві) вболівальники, незадоволені переходом футболіста до лав дагестанської команди, освистали його[32]. Після матчу президент РФС Сергій Фурсенко заявив, що таке ставлення до Жиркова не залишиться без наслідків[33].

14 серпня 2011 року Юрій дебютував у складі «Анжі» в матчі з московським «Спартаком», в якому його клуб поступився з рахунком 0:3. Цей матч став 300-м для Юрія у професійній кар'єрі[34]. Перший гол за «Анжі» Жирков забив в 29-турі пермському «Амкару».

Наприкінці березня 2004 року Жирков вперше отримав виклик до молодіжної збірної[35], проте в офіційному матчі Юрій дебютував лише 4 вересня у матчі проти збірної Словаччини, вийшовши на поле в основному складі. Матч закінчився з рахунком 4:0 на користь росіян[36].

У складі національної збірної Жирков дебютував 9 лютого 2005 року в матчі проти збірної Італії, вийшовши на поле в стартовому складі. Гра завершилася з рахунком 2:0 на користь Італії[37]. Окрім матчів за основну збірну у тому сезоні Жирков зіграв 2 матчі за молодіжку проти Данії. Перший матч закінчився з рахунком 1:0 на користь данців, а в другому вони перемогли росіян з рахунком 3:1. Рахунок в матчі відкрив Юрій вже на другій хвилині гри, проте данці невдовзі змогли вирівняти становище, а на 16-й хвилині вийшли вперед. На 62-й хвилині Каленберг реалізував пенальті, призначений за фол Акінфєєва в штрафній. А в кінцівці матчу, Жирков після того, як суддя відмінив другий гол росіян, зняв з себе футболку і вручив її арбітру, за що отримав червону картку. Також були вилучені Бистров, який заступився за Жиркова, Черногаєв, Самедов (запасний) і Бухаров[38]. Ця подія була засуджена низкою ЗМІ[39]. Пізніше Юрій приніс вибачення за свою поведінку в матчі[40].

Починаючи з 2005 року Жирков постійно викликався до лав головної команди країни.

На Євро-2008 Жирков виходив на поле формально на позиції лівого захисника, але при цьому закривав усю ліву бровку від краю до краю. У більшості випадків саме він подавав кутові ліворуч, а також бив штрафні з лівого кута поля. За підсумками турніру Юрій потрапив до символічної збірної чемпіонату Європи 2008 року за версією УЄФА[41], а також отримав бронзові нагороди за вихід до півфіналу.

У Юрія є двоє братів і сестра. Молодший брат Микола — футболіст. Певний час виступав за молодіжну команду ЦСКА, потім за тамбовський «Спартак».

1 лютого 2008 у Юрія Жиркова відбулося весілля[44]. Дружину футболіста звати Інна. 8 вересня 2008 року у сім'ї Жиркових народився син Дмитро[45], 21 серпня 2010 — донька Мілана[46], 25 вересня 2015 - син Данило.

Середню освіту здобув у школі № 19, після закінчення якої вступив до училища і почав навчання за спеціальністю технік-електрик. Після закінчення училища отримав диплом про середньо-технічну освіту. У грудні 2008 року Юрій здав останні іспити в Тамбовському державному університеті і захистив диплом.