Журавель Ярослав Сергійович

Ярослав Сергійович Журавель (8 березня 1980, с. Андріївка, Україна — 13 липня 2020, поблизу смт Зайцеве, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Ярослав Журавель
Ярослав Сергійович Журавель
 Сержант
Загальна інформація
Народження 8 березня 1980(1980-03-08)
с. Андріївка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, Україна
Смерть 13 липня 2020(2020-07-13) (40 років)
поблизу смт Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(поранення)
Національність українець
Псевдо «Ярік»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 137 ОБМП
 35 ОБрМП
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
командир 3-го розвідувального відділення розвідвзводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Ярослав Журавель народився 8 березня 1980 року у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області України.

З весни 2015 року на російсько-українській війні. Служив у 20-му окремому мотопіхотному батальйоні 93-ї бригади, в 35-у окрему бригаду морської піхоти розвідник перевівся у 2019 році із 93 ОМБр «Холодний Яр» разом зі своїм, нині загиблим, командиром Дмитром Красногрудем.

Пройшов такі «гарячі» точки, як Мар'їнка, Піски, авдіївська промзона, Трьохізбенка, Гранітне.

Ярослав був у групі з саперів та представників СЦКК, які вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу Дмитра Красногрудя, що підірвався на міні. В евакуаційній групі, яку спорядили 13 липня, сержант Журавель йшов першим, в тій же групі перебував Микола Ілін. Російські терористи почали обстрілювати групу евакуації, незважаючи на "режим тиші", узгоджений через ОБСЄ[1].

Опісля обстрілу поранений Ярослав залишився на полі бою без допомоги. Три дні поспіль керівництво держави, імітуючи перемир'я, не давало дозволу проводити пошукову операцію. Спочатку його бачили із дрона української розвідки, однак вже приблизно 16 липня стало зрозуміло, що сержант загинув від поранень. 21 липня тіло сержанта було передано на контрольовану урядом України територію.[2]

Похований 23 липня 2020 року в селі Андріївка, на Дніпропетровщині, де народився і виріс[3].

3 серпня була створена електронна петиція за надання Ярославу Журавлю звання «Герой України» (посмертно)[4].

Нагороди та відзнаки
  • 5 серпня 2020 року, Указом Президента України №304/2020, — за особисту мужність i самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Див. також

Примітки
  1. Кілька днів помирав у "сірій зоні": на Дніпропетровщині попрощалися із Ярославом Журавлем. 5 канал (uk-UA). Процитовано 28 липня 2020.
  2. Стало відоме ім'я третього загиблого українського воїна під Зайцевим, Zaxid.net, 22 липня 2020 р.
  3. На Дніпропетровщині прощаються з морпіхом, загиблим при спробі евакуації тіла свого командира, Суспільне Новини, 23 липня 2020 р.
  4. Про надання сержанту ЗСУ, Журавлю Ярославу Сергійовичу, звання «Герой України» (посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 4 серпня 2020.
  5. Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 304/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Суд зобов’язав ДБР відкрити провадження проти Зеленського через загибель бійця. 22.12.2020, 20:42
    Суд зобов’язав ДБР відкрити справу проти президента через загибель солдата. 22.12.2020, 21:10

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.